Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 761/19764/19

провадження № 51-4170 км 19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

підозрюваної                                  ОСОБА_6 ,

захисника                                        ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року щодо ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Вишеньки Хмельницького району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 КК, ч. 5 ст. 191 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_6 , щодо незаконного затримання.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вказує, що оскаржувану ухвалу постановлено незаконним складом суду, зокрема, питання про повернення апеляційної скарги у зв`язку із закриттям кримінального провадження, тобто після призначення справи до розгляду, вирішується колегією суддів апеляційного суду. Однак у цьому провадженні питання повернення апеляційної скарги після призначення справи до розгляду судом апеляційної інстанції вирішено суддею-доповідачем одноособово.

Вважає, що ухвала слідчого судді, підлягає апеляційному оскарженню. Ухвала апеляційного суду помилкова по суті, оскільки КПК не передбачено вирішення слідчим суддею скарги за ст. 206 КПК одночасно з вирішенням іншим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу (за відсутності обставин, зазначених у ч. 5 ст. 206 КПК).

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу та просив її  задовольнити.

Адвокат підозрюваної ОСОБА_6 ОСОБА_7 направив до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу прокурора та просив відмовити у її задоволенні, доводи якої підтримував у судовому засіданні.

Підозрювана ОСОБА_6 підтримала доводи захисника.

Мотиви Суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством.

Ч. 1 ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчих суддів, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування. До числа цих ухвал не відносяться ухвали слідчих суддів щодо скарг, поданих з підстав, передбачених ст. 206 КПК .

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 травня 2019 року (провадження № 51-7276 кмо 18),  оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої за ст. 206 КПК, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала слідчого судді Шевченківського району міста Києва від 16 травня 2019 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_6 , щодо незаконного затримання, не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК. Суд постановив законну ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо незаконного складу суду, яким ухвалено процесуальне рішення, не знайшли свого підтвердження.

У даному кримінальному провадженні суддя апеляційного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги одноособово.

Відповідно до ч. 3 статті 35 КПК визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції від 2 березня 2018 року № 17) визначено, що результатом роботи модуля автоматизованого розподілу для автоматизованого розподілу судових справ є протокол первісного автоматизованого розподілу судової справи.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Київському апеляційному суді від 17 травня 2019 року було визначено колегію суддів для розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6  у складі: головуючого - ОСОБА_10 , а також суддів ОСОБА_11 та           ОСОБА_12 . Єдиний унікальний номер справи: 761/19764/19 та провадження 11-сс/824/3206/2019.

Цим складом колегії суддів рішення по суті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не ухвалювала.

Відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 10 червня 2019 року відбулась заміна судді ОСОБА_12 на одного з суддів постійно діючої і взаємозамінної колегії – ОСОБА_13 . На підставі протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від                                  10 червня 2019 року відбулась заміна судді ОСОБА_11 на суддю ОСОБА_14 у зв`язку з запланованою відпусткою на дату розгляду скарги.

Відповідно до ст. 422 КПК, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

Відповідно до ухвали об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (провадження № 51-598 кмо 19) такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає ухвалення окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду касаційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Матеріали кримінального провадження № 42017000000004969 щодо        ОСОБА_6 були витребувані суддею Київського апеляційного суду ОСОБА_10 , який є суддею-доповідачем у даному кримінальному провадженні, з Шевченківського районного суду міста Києва 20 травня 2019 року.

Матеріали кримінального  провадження містять повідомлення Київського апеляційного суду про розгляд апеляційної скарги прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , що формально вказує на початок апеляційного розгляду.

Водночас це не виключає можливість застосування положень. ч. 4 ст. 399 КПК на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги.

Згідно з цією нормою суддя-доповідач відмовляє у відкриті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді – при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.

Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 травня 2019 року ухвалено одноособово суддею Київського апеляційного суду ОСОБА_10 , що відповідає ч.4. ст. 399 КПК.

З огляду на обставини даного кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність істотних порушення КПК. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню і постановив рішення, яким по суті, завершив апеляційне провадження, тому касаційну скаргу прокурора має бути залишено без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                ОСОБА_2                  ОСОБА_3