Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

28 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 755/2443/16-к

провадження № 51-3236 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                     ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 ,   ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання       ОСОБА_4 ,

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

захисника                                          ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                   ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за                                                                         № 12015100040017182,  за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22 серпня 2018 року                  ОСОБА_7 засуджено:

-          за ч. 2 ст. 345 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-          за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року вирок суду змінено. Виключено з мотивувальної частини посилання як на докази винуватості ОСОБА_7 , на схеми протоколів оглядів місця події від 12 листопада 2015 року. В решті вирок суду залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку,                       ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за  те,  що 12 листопада 2015 року, приблизно о 11.00 год, він, діючи спільно, за заздалегідь розробленим планом з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 7 160, 94 грн.

Після цього, з метою уникнення затримання, приблизно о 11:30 год, перебуваючи на майданчику між 5 та 6 поверхами вказаного будинку, штовхнув працівника правоохоронного органу ОСОБА_9 , який виконував свій службовий обов`язок в частині протидії злочинності, після чого дістав газовий балон і розпилив сльозогінний газ в обличчя потерпілого, та, шляхом ривка пристрою для відстрілу гумовими набоями, який знаходився в правій руці ОСОБА_9 , переламав останньому основну фалангу 2-го пальця правої руки потерпілого, чим заподіяв потерпілому легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у вказаному суді в зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи свої вимоги, наводить доводи про те, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 , всупереч вимогам ст. 405 КПК України, апеляційний суд не розглянув клопотання про дослідження доказів та не постановив ухвали   щодо нього. Зазначає про залишення без обґрунтованих відповідей, на його думку,  доводів сторони захисту про відсутність документального підтвердження виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України та ненадання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування, а також до речових доказів. Вказує на відсутність в справі документів на підтвердження вартості викраденого ноутбука з огляду на його зношеність, а також на залишення без належного реагування факту виявлення у засудженого тілесних ушкоджень. Наводить інші доводи, що на думку захисника, свідчать про допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час апеляційного розгляду даного провадження. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, в зв`язку з відсутністю в ній обґрунтованих відповідей на всі доводи апеляційної скарги сторони захисту.

Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 підтримав подану ним касаційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор під час касаційного розгляду вважала, що підстав для задоволення касаційної скарги сторони захисту немає, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 , в яких вони  оспорювали правильність встановлення фактичних обставин, обґрунтовували  недопустимість, на їх думку, деяких доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також стверджували про те, що останній їх не вчиняв,  апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185, ч. 2                      ст. 345 КК України кваліфіковано правильно.

Так, захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі вказує, що апеляційним судом не було вирішено клопотання апелянтів про повторний допит потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також про дослідження другого тому матеріалів провадження.

Однак, зазначене спростовується матеріалами справи, оскільки, як убачається з журналу судового засідання апеляційного суду від 28 березня 2019 року (т. 4 а.с. 28-32), суд, порадившись на місці, задовольнив це клопотання та ухвалив рішення про повторне дослідження доказів, на які є прямі посилання.

Доводи захисника ОСОБА_6 щодо порушення, на його думку, стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України, які полягали у невідкритті адвокату ОСОБА_10 речових доказів є безпідставними. Судом апеляційної інстанції ретельно перевірено виконання стороною обвинувачення вказаних вимог, та надано мотивовані відповіді на аналогічні доводи апеляційної скарги захисника – адвоката ОСОБА_10 .

Крім того, як убачається зі справи, сторона захисту, реалізуючи свої процесуальні права, відмовилась від дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, вказуючи, що на розкритті речових доказів не наполягає, оскільки вони були оглянуті перед судовим засіданням, а тому, доводи захисника ОСОБА_6 щодо порушень вимог ст. 290 КПК України, є необґрунтованими.

Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 419 КПК України, детально перевірив викладені в апеляційних скаргах сторони захисту доводи, в тому числі стосовно недопустимості, на їх думку, доказів в зв`язку з їх отриманням з порушенням вимог кримінального процесуального закону,  а також стосовно відсутність в справі документів на підтвердження вартості викраденого ноутбука з огляду на його зношеність, які є аналогічними, за своїм змістом, доводам касаційної скарги та обґрунтовано визнав їх безпідставними, із зазначенням відповідних мотивів прийнятого рішення.

Вказаний суд не знайшов підстав для скасування вироку з наведених у апеляційних скаргах засудженого та захисника мотивів та, при цьому,  обґрунтовано прийняв рішення про виключення з мотивувальної частини вироку  посилання як на докази винуватості ОСОБА_7 на схеми протоколів оглядів місця події від 12 листопада 2015 року.

Що стосується доводів касаційної скарги про залишення без належного, на думку захисника, реагування факту виявлення у засудженого тілесних ушкоджень, то як убачається з матеріалів справи, будь-яких заяв з цього приводу ні ОСОБА_7 , ні  захисник в його інтересах до органів досудового розслідування не подавали, клопотань під час судового розгляду не заявляли. Крім того, висновок                            судово-медичного експерта  № 2388/Е від 24 грудня 2015 року, про який вказує у касаційній скарзі захисник щодо виявленого у ОСОБА_7 тілесного ушкодження,  яке відноситься до легкого, було досліджено під час судового розгляду та дано правову оцінку даним, що містяться у ньому.

Колегія суддів вважає, що постановлена за результатами розгляду апеляцій  сторони захисту ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.

Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у справі колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційних вимог захисника немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 березня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника                  ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                                  ОСОБА_11