Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 357/1153/17

провадження № 51-10454 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                               ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                             ОСОБА_5 ,

представника ТОВ                               ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою генерального директора ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія" ОСОБА_7 на ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року та Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року стосовно

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Озерна Білоцерківського району

Київської області, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судам першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення стосовно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України закрито у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_9 від обвинувачення.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачувався у тому, що він 29 грудня 2016 року, знаходячись у кв. АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав золоті вироби – ланцюг плетіння "Бісмарк", вагою 9,36 г, вартістю 12 176 грн та каблучку зі вставленими камінцями, вагою 5,41 г, вартістю 8 034 грн, що належать ОСОБА_9 , заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 20 210 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги представник ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія" ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх змінити та повернути ломбарду речові докази. Свої вимоги представник мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, неправильно вирішив питання про долю речових доказів. Посилається на те, що власником золотих виробів, які є речовими доказами по справі, є безпосередньо ломбард, оскільки вони були заставним майном за договором про надання фінансового кредиту, що був укладений між ними та ОСОБА_8 , який у подальшому був пролонгований останнім у присутності його співмешканки ОСОБА_9 , яка згодом звернулась до поліції із заявою про викрадення у неї вказаних виробів. Крім того, зазначає про те, що постановлена ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Позиції учасників судового провадження

Представник ТОВ підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Щодо доводів касаційної скарги представника ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія" про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Згідно з приписами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

При цьому відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд першої інстанції, вирішуючи питання про долю речових доказів – золотих виробів, дійшов висновку про залишення їх потерпілій ОСОБА_9 .

Суд уважає таке рішення суду першої інстанції обґрунтованим, оскільки згідно з матеріалами кримінального провадження предметом вчиненого кримінального правопорушення були золоті вироби - ланцюжок плетіння "Бісмарк", вагою 9,36 г, вартістю 12 176 грн та каблучка зі вставленими камінцями, вагою 5,41 г, вартістю 8 034 грн., власником яких є потерпіла ОСОБА_9 , і ці речі вибули з її володіння поза її волею.

Суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України, переглянув вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_8 за апеляційною скаргою представника ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія", доводи якої є аналогічні касаційній скарзі, ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них достатньо переконливі відповіді, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що наявність договору про надання фінансового кредиту та застави, укладеного між ОСОБА_8 та ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія", не може бути підставою у кримінальному провадженні для передачі речових доказів – золотих виробів, які належать потерпілій ОСОБА_9 , іншій особі. Проте ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія" не позбавлене можливості вирішити спірне питання в порядку цивільного судочинства.

Перегляд кримінального провадження апеляційним судом здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу генерального директора ПТ "Ломбард Донкредит ТОВ "Інтер-Ріелті" і компанія" ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2017 року та Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року стосовно ОСОБА_8 – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                          ОСОБА_3