Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

05 листопада 2019 року

м. Київ

справа №127/13332/17

провадження № 51-5471ск19

Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду ОСОБА_1 розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року,

встановив:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2017 року

ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні скарги про незаконне затримання ОСОБА_2

21 травня 2002 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду

м. Києва від 09 жовтня 2017 року – без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку та просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 383 КПК України (в ред. 1960 року), у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали)

цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

З огляду на викладене, постанова, якою відмовлено у задоволенні скарги

ОСОБА_2 про незаконність його затримання та ухвала, яка постановлена

за наслідками перегляду вказаного судового рішення у апеляційному порядку

не перешкоджає провадженню у справі, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК України (в ред. 1960 року) справа не витребовується, якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст. 350 КПК, або якщо скарга подана

на судові рішення, не передбачені ч. 2 ст. 383 КПК, якщо у скарзі відсутні посилання

на підстави для скасування або зміни вироку, ухвали, постанови тощо.

Керуючись ст. 388 КПК України (в ред. 1960 року) та п. 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (в ред. 2012 року),

постановив:

Відмовити ОСОБА_2 у витребуванні справи для перевірки

у касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                            ОСОБА_1