Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

30 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 207/2869/17

Провадження № 51-4075 км 19

Верховний Суд  колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого -               ОСОБА_1 ,

суддів:                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі судового засідання  ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                        ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040780000805, за  обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської областівід 10 червня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України і призначено покарання за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі; за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі. ОСОБА_7 визнано невинуватим за пред`явленним обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та виправдано за недоведеністю вчинення ним вказаного злочину. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України - повернуто.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд провадження в апеляційному суді. Зазначає, що апеляційним судом безпідставно повернуто йому апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), оскільки ним апеляційну скаргу на вирок суду від 10 червня 2019 року стосовно ОСОБА_7 було подано з дотриманням строку на апеляційне оскарження, а саме 10.07.2019 року за вхідним номером № 8837, що підтверджується штампом Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції  відповідно до ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

В касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону у зв`язку із поверненням його апеляційної скарги на вирок суду, оскільки ним не було пропущено строк на апеляційне оскарження.

10 червня 2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська ухвалений вирок стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 309 КК України.

Суддею - доповідачем суду апеляційної інстанції, при здійсненні перевірки відповідності апеляційної скарги на відповідність вимогам ст. 396 КПК України встановлено, що вона надійшла до суду після закінчення визначеного п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження вироку та, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, прийнято рішення про її повернення прокурору.

Однак, з наведеним висновком колегія суддів погодиться не може.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції,  через суд, який ухвалив судове рішення. Пунктом 1 ч. 2 ст. 395 КПК України встановлено, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

За змістом ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Згідно ч.5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

З урахуванням положень ч.5 ст. 115 КПК України останнім днем апеляційного оскарження ухваленого 10 червня 2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська вироку було 10 липня 2019 року.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо вчасного подання апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції з дотриманням тридцятиденного строку апеляційного оскарження підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Так, згідно штампу вхідної кореспонденції апеляційна скарга прокурора подана до канцелярії Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська 10 липня 2019 року тобто в межах строку на апеляційне оскарження та зареєстрована судом в цей де день 10 липня 2019 року за вхідним номером № 8837 від 10 липня 2019 року.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження вироку суду від 10 червня 2019 року, оскільки не врахував вищезазначених правил обчислення процесуальних строків, чимдопустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                              ОСОБА_2                             ОСОБА_3