Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 482/734/16-к

провадження № 51-10563км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Миколаївської області (далі — прокурор) на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014150280000609.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15 пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор оскаржив його до апеляційного суду.

Суддя Миколаївського апеляційного суду ухвалою від 10 грудня 2018 року на підставі п. 3 ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі —КПК) повернув апеляційну скаргу прокурора з усіма доданими до неї матеріалами.

Зазначене судове рішення мотивоване тим, що прокурор подав апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження і прокурор не порушує питання про поновлення йому цього строку.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу не врахував положення ст. 116 КПК, не звернув уваги на те, що апеляційну скаргу прокурора було здано до поштового відділення за день до закінчення строку на апеляційне оскарження, а тому він вважає, що строк на апеляційне оскарження вироку місцевого суду ним не був пропущений, а висновок апеляційного суду про протилежне є безпідставним.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, а ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В поданій до Верховного Суду заяві захисник обвинуваченого ОСОБА_6 — ОСОБА_7 просить провести касаційний розгляд без його та обвинуваченого участі.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Ці вимоги стосуються й ухвал, постановлених слідчими суддями, як одного з видів судового рішення.

За п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК. Згідно частин 3 і 5 цієї статті при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку, при цьому не береться до уваги той день, від якого починається строк.

Відповідно до ст. 116 КПК, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

З матеріалів провадження вбачається, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 було проголошено 26 вересня 2018 року і цього ж дня його копія вручена прокурору (т. 3 а.к.п. 248-254, 259), а тому, з урахуванням наведених норм процесуального закону, останнім днем подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції було 26 жовтня 2018 року.

Апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу прокурора, встановив, що ця скарга прокурора надійшла до суду першої інстанції і була зареєстрована 30 жовтня 2018 року, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що її подано з порушенням строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, з матеріалів провадження та долучених до касаційної скарги копії фіскального чеку Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі — ПАТ "Укрпошта"), копії реєстру рекомендованих листів від 25 жовтня 2018 року убачається, що 25 жовтня 2018 року прокурор здав до поштового відділення № 30 Миколаївської дирекції ПАТ "Укрпошта" апеляційну скаргу на вирок місцевого суду.

Даний факт підтверджується й роздруківкою відстеження поштових відправлень з офіційного сайту ПАТ Укрпошти за поштовим відправленням № 5403007391850.

З огляду на викладене, апеляційний суд не врахував положення ст. 116 КПК, належним чином не встановив коли прокурором було здано до поштового відділення апеляційну скаргу та дійшов передчасного висновку про те, що прокурор подав апеляційну скаргу на вирок місцевого суду поза межами строку на апеляційне оскарження, а тому рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не можна визнати законним і обґрунтованим.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді, суду необхідно звернути увагу на вказані вимоги Кримінального процесуального кодексу України і постановити законне судове рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 433, 434, 436 – 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

На цих підставах Верховний Суд ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 10 грудня 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2018 року щодо ОСОБА_6 , - скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1                              ОСОБА_2                        ОСОБА_3