Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

|

||

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

9 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 207/2100/17

провадження № 51-3846 км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                             ОСОБА_1 ,

суддів                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                         ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою виконувача обов`язки прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 121 Кримінального Кодексу України

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28 березня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 Кримінального Кодексу України (далі КК України) та призначено покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2019 року стосовно ОСОБА_7 за  ч. 1 ст. 121 КК України - повернуто апелянту, оскільки вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.

Вимоги заяви і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що його апеляційну скаргу суд повернув безпідставно, оскільки він подав апеляційну скаргу у строк, встановлений в ухвалі судом першої інстанції. Останній день строку припав на суботу 27 квітня 2019 року, цей день був вихідним, на неділю 28 квітня припадало релігійне свято Великдень, та з огляду на вимоги ч.3 ст. 67, ст. 73 Кодексу законів про працю України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 року №7 про перенесення робочих днів у 2019 році, вихідними днями було визначено період з 27 квітня 2019 року по 01 травня 2019 року, а першим робочий днем після неробочих було 02 травня 2019 року, коли він і подав апеляційну скаргу.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції  відповідно до ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У п. 1 ч. 2 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) зазначено, що апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру - протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

В касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону у зв`язку із поверненням його апеляційної скарги на вирок суду, оскільки ним не було пропущено строк на апеляційне оскарження.

28 березня 2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська ухвалений вирок стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 115 КПК при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Останнім днем апеляційного оскарження ухваленого 28 березня 2019 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська вироку було 27 квітня 2019 року, яке припало на вихідний день – суботу.

Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що оскільки на неділю 28 квітня 2019 року припадало релігійне свято Великдень, з огляду на вимоги ч.3 ст. 67, ст. 73 КЗпПУ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 року № 7 про перенесення робочих днів у 2019 році, вихідними днями було визначено період з 27 квітня 2019 року по 01 травня 2019 року, при цьому першим робочим днем після нього був четвер 2 травня 2019 року.

Таким чином, оскільки закінчення строку на апеляційне оскарження вироку припало на неробочий день, з урахуванням вимог ч.7 ст. 115 КПК України останнім днем строку мав вважатись наступний за ним робочий день 2 травня 2019 року.

Як встановив апеляційний суд, апеляційна скарга прокурора, датована 02 травня 2019 року, надійшла на адресу суду першої інстанції відповідно до штампу реєстрації вхідної кореспонденції 06 травня 2019 року.

В той же час, твердження касаційної скарги прокурора про те, що касаційна скарга була передана ним для направлення засобами поштового зв`язку саме 02 травня 2019 року, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження відмітками на поштовому конверті від апеляційної скарги.

У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску прокурором строку на апеляційне оскарження вироку суду від 28 березня 2019 року, оскільки не врахував вищезазначених правил обчислення процесуальних строків, чимдопустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду – скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу виконувача обов`язки прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2019 року стосовно ОСОБА_7 - задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, якою повернуто апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 березня 2019 року стосовно ОСОБА_7 .

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                              ОСОБА_2                         ОСОБА_3