- ст. 295 КАС
- ст. 286 КАС
- ст. 242 КАС
- ст. 299 КАС
- ст. 120 КАС
- ст. 341 КАС
- ст. 328 КАС
- ст. 298 КАС
- ст. 45 КАС
- ст. 44 КАС
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Показати мотиви повністю
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника не є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку оскаржувалось Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області ухвалене 06 травня 2019 року у відкритому судовому, повний текст судового рішення складено 13.05.2019, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вручене відповідачу 03.06.2019.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З матеріалів справи встановлено, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про адміністративне порушення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Частиною 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року (повний текст рішення складено 13.05.2019), яким вирішено спір з приводу рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, був 23.05.2019.
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.
Отже, строк на апеляційне оскарження вважається пропущеним у разі подання апеляційної скарги після спливу десятиденного строку з дня проголошення судового рішення у справі, визначеній статтею 286 КАС України, а подання апеляційної скарги у межах процесуального строку на оскарження судового рішення, виходячи з дати отримання повного тексту такого рішення, є в силу приписів ч. 2 ст. 295 КАС України підставою для поновлення такого строку.
Оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
Аналогічну правову позицію щодо застосування норм процесуального права Верховний Суд уже висловлював у постанові від 27.02.2019 у справі №500/6596/17 та від 17.04.2019 по справі № 522/17819/17.
Копія повного тексту рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року у справі №352/1532/18 вручена відповідачу 03.06.2019.
Отже, десятиденний строк від дати отримання копії повного тексту судового рішення, подача апеляційної скарги в межах якого, в розумінні ст. 286 та ч. 2 ст. 295 КАС України, дає право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, минув 14.06.2019 (останній день строку 13.06.2019).
Згідно штампу вхідної кореспонденції Тисменицького районного суду Івано-Франківської області апеляційна скарга зареєстрована судом 18.06.2019, тобто після спливу десятиденного строку від дати отримання копії повного тексту судового рішення Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач послався на те, що апеляційна скарга направлена ним на адресу суду засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надав копії квитанцій, а також копію супровідного листа, яким суд направив на його адресу рішення з відміткою реєстрації вхідної кореспонденції.
Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження рішення у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності підстав для його поновлення, слід застосувати положення частини третьої статті 298 та пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ, а доводи заявника про поважність причин пропуску строку не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги про безпідставність неврахування судом апеляційної інстанції копій квитанцій поштового відділення як належних доказів поважності причин пропуску строку та направлення відповідачем апеляційної скарги засобами поштового зв`язку 12.06.2019, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Копія квитанції не містить даних, з яких можливо встановити вміст поштового відправлення. Відповідач не надав суду ані списку згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття, ані опису поштового вкладення, ані довідки відділення поштового зв`язку. Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що апеляційна скарга подана скаржником безпосередньо до суду першої інстанції, оскільки жодного конверта, який би підтверджував доводи Головного управління про надсилання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку, відповідачем не надано.
Окрім того, Суд зазначає, що дата, зазначена на вхідному штемпелі, свідчить лише про дату реєстрації документу в канцелярії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, але не підтверджує факт отримання скаржником копії судового рішення.
Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що апеляційну скаргу відповідачем подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення, інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд також вважає за потрібне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року зареєстровано 14 травня 2019 року та оприлюднене 15 травня 2019 року.
Тобто, з 15 травня 2019 року відповідач, що є суб`єктом владних повноважень, мав можливість ознайомитись із рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з повним текстом судового рішення в максимально стислі строки.
Покликання відповідача на допущені судом першої інстанції процесуальні порушення під час розгляду справи не спростовують факт пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження і не можуть бути підставою для його поновлення.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при постановленні ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року по справі №352/1532/18.