Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 161/11204/17 · 15.10.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
161/11204/17
Дата
15 жовтня 2019 р.
Суддя
Григор'єва Ірина Вікторівна
  • ч. 2 ст. 185 КК
  • ч. 3 ст. 185 КК

Також цитує: ст. 70 КК · ч. 1 ст. 70 КК · ч. 4 ст. 70 КК · ч. 5 ст. 72 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 161/11204/17

провадження № 51-7182 км 18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої                                                      ОСОБА_1 ,

суддів                                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                  ОСОБА_4 ,

засудженого

(в режимі відеоконференції)                     ОСОБА_5 ,

захисника

(в режимі відеоконференції)                     ОСОБА_6 ,

прокурора                                                      ОСОБА_7 ,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року щодо

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Луцька Волинської

області, жителя

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Короткий зміст судових рішень та встановлені фактичні обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року, залишеним без зміни апеляційним судом, ОСОБА_5 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК – на строк 3 роки; за ч. 3 ст. 185 КК – на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 вказаного Кодексу за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, а за правилами  ч. 4 ст. 70 КК  йому визначено остаточний захід примусу у виді позбавлення волі на строк 4 роки 9 місяців.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_5 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 26 січня по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили – з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів у кримінальному провадженні.

Суд визнав ОСОБА_5 винуватим у крадіжках, вчинених у м. Луцьку повторно та з проникненням у житло за обставин, викладених у вироку.

Як установив суд, 31 листопада 2016 року близько 23:00 ОСОБА_5 проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки  викрав 3000 грн, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.

Також 1 січня 2017 року близько 22:30   ОСОБА_5 проник у квартиру АДРЕСА_3 і викрав звідти належне ОСОБА_9 майно на загальну суму 20 200 грн.

Надалі, 3 січня 2017 року близько 23:00, поблизу кіоску на просп. Грушевського, 20 ОСОБА_5 викрав із барсетки ОСОБА_10 майно на загальну суму 3020 грн.

Окрім того, 5 січня 2017 року близько 11:00 ОСОБА_5 проник у квартиру АДРЕСА_4 і викрав звідти належне ОСОБА_11 майно на загальну суму 1250 грн, а потім близько 12:30 він, проникнувши у квартиру АДРЕСА_5 , викрав належне ОСОБА_12 майно на загальну суму 1490 грн.

Також 11 січня 2017 року близько 17:00 ОСОБА_5 проник у квартиру АДРЕСА_6 і викрав звідти майно ОСОБА_13 на загальну суму 16 000 грн.

12 січня 2017 року близько 00:10 ОСОБА_5 проник у будинок на  АДРЕСА_7 , звідки викрав належне ОСОБА_14 майно на загальну суму 5 000 грн, а потім близько 4:00  проник у квартиру АДРЕСА_8 і викрав звідти майно ОСОБА_15 на загальну суму 24 100 грн.

Окрім цього, 13 січня 2017 року близько 17:00 та 19 січня близько 19:00 ОСОБА_5 , проникнувши в будинки на АДРЕСА_9 та на АДРЕСА_10 , викрав звідти належне ОСОБА_16 майно на загальну суму 3545 грн і майно ОСОБА_14 на загальну суму 13 000 грн відповідно.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, засуджений ОСОБА_5 просить змінити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) ухвалу апеляційного суду в частині обчислення строку  відбування покарання. Засуджений просить зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили включно, як це передбачено ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі – Закон № 838-VIII).

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу ОСОБА_5 , прокурор вважав, що касаційна скарга сторони захисту не підлягає задоволенню.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Керуючись ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає оспорюване рішення у межах касаційної скарги, в якій висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів, юридично-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК, справедливість заходу примусу, правильність застосування частин 1 та 4 ст. 70 цього Кодексу не заперечуються.

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII визначено, що зарахування строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення", яким змінено ч. 5 ст. 72 КК. Фактично законодавець повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК, яка існувала до набрання чинності Законом № 838-VIII і передбачала, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочини до 20 червня 2017 року, то при вирішенні питання щодо порядку зарахування засудженому у строк покарання строку попереднього ув`язнення необхідно керуватися правилами ч. 5 ст. 72 КК у згаданій редакції, про що і зазначає засуджений.

Отже, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду місцевий суд, зарахувавши засудженому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день такого ув`язнення за один день позбавлення волі замість двох, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Суд апеляційної інстанції залишив це поза увагою.

З урахуванням викладеного, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 433 КПК, окрім ухвали Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає зміні і вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року щодо ОСОБА_5 , а засудженому необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 17 травня 2018 року (день набрання вироком законної сили) включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Тому подану касаційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 17 травня 2018 року щодо ОСОБА_5 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 17 травня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2                                       ОСОБА_1                                               ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу