Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 756/12390/18

провадження № 51-1884 км 19

Верховний   Суд   колегією   суддів  Першої   судової   палати

Касаційного   кримінального   суду   у   складі:

головуючого судді                                                       ОСОБА_1 ,

суддів:                                                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                              ОСОБА_4 ,

прокурора                                                            ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої

кримінальне провадження закрито                    ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року стосовно

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Санкт-Петербург Російської Федерації,

громадянина Російської Федерації,

який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки. Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 закрито.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 01 вересня 2018 року приблизно о 17.25 з торгової зали магазину "LC Waikiki" на просп. Оболонському, 1- Б у м. Києві намагався таємно викрасти джинси, вартістю 319,20 грн, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, оскільки був зупинений працівником охорони

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленим стосовно ОСОБА_6 рішенням суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції формально розглянув апеляційну скаргу, викладених в ній доводів не спростував, при цьому свого рішення належним чином не мотивував й постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.

ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Частиною 2 статті 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Щодо доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі, про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За змістом статті 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки – коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.

У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, судом зроблено на підставі заявленого обвинуваченим відповідного клопотання з урахуванням позицій учасників провадження, та з дослідженням даних про особу обвинуваченого, зокрема того, що ОСОБА_6 є молодою особою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, мав намір вчинити злочин середньої тяжкості, повністю визнав вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Тобто, суд першої інстанції, діючи в межах дискреційних повноважень, та з  дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законів дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування у даному випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, про що у судовому рішенні навів докладні мотиви.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, аналогічну за змістом до його касаційної скарги, на ухвалу суду першої інстанції, проаналізував викладені в ній доводи, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року стосовно ОСОБА_6 – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                          ОСОБА_3