Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Ухвала

Іменем України

8 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 486/889/17

провадження № 51-4987впс19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні подання Миколаївського апеляційного суду про направлення з одного суду апеляційної інстанції до іншого кримінального провадження № 12017150120000400 (справа № 486/889/19, провадження

№ 11-кп/812/680/19) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК,

за апеляційною скаргою в.о. генерального директора державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 червня 2019 року,

встановив:

Указане подання надійшло до Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК)та мотивовано тим, що для розгляду вищезазначеного провадження у Миколаївському апеляційному судінеможливо утворити склад суду, оскільки троє з п`яти суддів судової палати з розгляду кримінальних справ не можуть брати участь у розгляді провадження на підставах, визначених статтями 75, 76 КПК.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у поданні доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню з огляду до нижчевикладеного.

За правилами ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 31 КПК кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох суддів, крім випадків, передбачених ч. 12 цієї статті, при цьому кількість суддів має бути непарною.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Відповідно до копії ухвали Миколаївського апеляційного суду від 26 вересня

2019 року судді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 брали участь у розгляді кримінального провадження № 12017150120000177 щодо ОСОБА_8 , постановили ухвалу від 3 травня 2019 року, якою було задоволено апеляційну скаргу прокурора і змінено вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року в частині вирішення питання вирішення цивільного позову ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі

ВП "Южно-Українська атомна електрична станція". Надалі зазначену ухвалу апеляційного суду було скасовано в касаційному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.

Тобто зазначений склад суду приймав рішення з того ж питання, яке є предметом розгляду в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , а ухвалу було скасовано в касаційному порядку.

Наведені обставини слугували підставою для задоволення суддями судової палати з розгляду кримінальних справ Миколаївського апеляційного суду у складі

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 самовідводу ухвалою від 26 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 12017150120000400 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК, за апеляційною скаргою в.о. генерального директора ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі ВП "Южно-Українська атомна електрична станція" на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 червня 2019 року, яке виділено з кримінального провадження № 12017150120000177, а за результатами автоматизованого розподілу провадження системою сформовано протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи через відсутність потрібної кількості суддів.

Як убачається зі звіту від 26 вересня 2019 року про неможливість розподілу справи між суддями, за результатом проведення автоматизованого розподілу справи

№ 486/889/19 (провадження № 11-кп/812/680/19) у Миколаївському апеляційному суді серед 5 суддів із відповідною спеціалізацією з розподілу виключено 3 суддів судової палати з розгляду кримінальних справ через недопустимість повторної участі в розгляді справи ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ).

Отже, в Миколаївському апеляційному суді неможливо утворити склад суду для розгляду вищезазначеного провадження, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 31 КПК

та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК є підставою для передачі зазначеного провадження на розгляд до іншого апеляційного суду.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів визнає за необхідне задовольнити подання апеляційного суду й направити кримінальне провадження № 12017150120000400 на розгляд до Херсонського апеляційного суду.

Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд

постановив:

Подання Миколаївського апеляційного судузадовольнити.

Кримінальне провадження № 12017150120000400 (справа № 486/889/19, провадження № 11-кп/812/680/19) щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2

ст. 185 КК, за апеляційною скаргою в.о. генерального директора державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 3 червня 2019 року, направити з Миколаївського апеляційного суду до Херсонського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                       ОСОБА_3