Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

17 вересня 2019 р.

м. Київ

Справа № 732/24/18

Провадження № 51-1908км19

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                    ОСОБА_1 ,

суддів:                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання                        ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

потерпілого                                      ОСОБА_6 ,

представника потерпілого           ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 05  березня 2019  року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017270110000398 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Городня Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,  раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2018 року ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Вирішено питання про речові докази.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 05  березня 2019 року вирок щодо ОСОБА_8 залишено без змін.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.

19 жовтня 2017 року приблизно о 03:00 год. ОСОБА_8 , знаходячись біля приміщення магазину "Вега", розташованого по вул. Чернігівській, 44, у м. Городня, Чернігівської області, у ході сварки з ОСОБА_6 , що розпочалася на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс останньому один удар скляною пляшкою по голові з лівого боку, в районі вуха, заподіявши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_8  і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме безпідставним застосуванням положень ст. 75 КК України, невідповідністю призначено засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5  касаційну скаргу сторони обвинувачення підтримав, та просив її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_9 просили задовольнити касаційну скаргу прокурора.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду,  перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України, у касаційній  скарзі прокурора не оспорюється.

Разом із тим, статтею 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що представник потерпілого та прокурор, не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині звільнення ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, подали апеляційні скарги, в яких порушували питання про скасування вироку місцевого суду та ухвалення нового вироку з призначенням ОСОБА_8 більш суворого покарання, у тому числі, без застосування ст. 75 КК України.

При цьому сторона обвинувачення наголошувала, що прийняте судом рішення про застосування до ОСОБА_8 ст. 75 КК України є незаконним, немотивованим, внаслідок чого засудженому було призначене таке покарання, яке внаслідок м`якості не відповідає тяжкості вчиненого останнім злочину та даним про його особу. Одночасно в апеляційних скаргах зазначались обставини, які у сукупності, на думку прокурора та представника потерпілого, підтверджували безпідставність неврахування як обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та неможливість виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання.

Розглядаючи апеляційні скарги на вирок щодо ОСОБА_8 та залишаючи їх без задоволення, суд апеляційної інстанції не зазначив мотивовані підстави, з яких скарги сторони обвинувачення визнано необґрунтованими, не перевірив і не спростував доводи, викладені в них.

Суд апеляційної інстанції формально погодився з правильністю застосування місцевим судом кримінального закону – ст. 75 КК України, можливістю виправлення                            ОСОБА_8 без відбування покарання та з відповідністю призначеного останньому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_8 покарання в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 121 КК України, місцевий суд указав про врахування характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, наслідків, що настали від кримінального правопорушення, поведінки потерпілого в момент інциденту, який сварився з обвинуваченим та намагався спровокувати з ним бійку, наявності цивільного позову та претензій морального характеру з боку потерпілого ОСОБА_6 , часткового відшкодування завданого збитку, позиції потерпілого та його представника, які наполягали на призначенні суворого покарання, досудової доповіді органу пробації, даних про особу ОСОБА_8 :його вік, сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіту, стан здоров`я (інвалід війни ІІІ групи у якого мають місце клінічні ознаки посткомоційного синдрому), той факт, що він має статус учасника бойових дій, позитивно характеризувався за місцем проживання, мав активну громадську позицію та є головою громадської організації "ГО Ветеранів АТО Городнянщини", до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

Обтяжуючих і пом`якшуючих покарання обставин судом встановлено не було.

Разом з тим, рішення про застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку не мотивоване, оскільки у вироку не зазначено які дані про особу ОСОБА_8 та інші обставини справи суд врахував, дійшовши висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Одночасно, хоча прокурор і представник потерпілого  і наголошували в апеляційних скаргах на тому, що рішення про звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не мотивоване, ці доводи сторони обвинувачення залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.

Окрім того, апеляційний суд не спростував твердження, викладені в апеляційних скаргах, про те, що звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не сприятиме виправленню засудженого та попередженню вчиненню ним нових злочинів.

Також апеляційний суд, формально погодившись з висновками місцевого суду, належним чином не мотивував свого рішення про безпідставне неврахування місцевим судом обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, належним чином перевірені і спростовані не були, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, дійшовши передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом кримінального закону – ст. 75 КК України і про відповідність призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням ст. 75 КК України  та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, і підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Якщо при новому розгляді підтвердиться обсяг обвинувачення, за яким                            ОСОБА_8 визнано винуватим, і не буде встановлено обставин, які б свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м`яким.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у судовому провадженні в суді апеляційної інстанції,задовольнити.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 05  березня 2019  року  щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                        ОСОБА_3