Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 369/12934/18 · 19.09.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
369/12934/18
Дата
19 вересня 2019 р.
Суддя
Марчук Олександр Петрович
  • ч. 1 ст. 263 КК
  • ч. 3 ст. 309 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

19 вересня  2019 року

м. Київ

справа № 369/12934/18

провадження № 51-1693 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисників                                      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року щодо ОСОБА_9 .

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня  2018 року відмовлено у призначенні судового розгляду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України на підставі обвинувального акту, затвердженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_10 від 09 жовтня 2018 року. Задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинувальний акт №12018100070002704 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 309 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури № 7 ОСОБА_10 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2018 року щодо ОСОБА_9 повернуто особі, яка її подала.

Своє рішення суд апеляційної інстанції обгрунтував тим, що прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_10 не є учасником судового провадження і не належить до кола осіб прокуратури вищого рівня, а тому не має права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у даному кримінальному провадженні.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційні скарзі прокурор ОСОБА_8 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суд апеляційної інстанції ухвалив незаконне рішення про повернення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_10 , пославшись на вимоги ст. 399 КПК України. Свої доводи мотивує тим, що прокурор ОСОБА_10 , яким подано апеляційну скаргу, був старшим групи прокурорів та безпосередньо ним затверджувався обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, він брав участь у підготовчому судовому засіданні 09 листопада 2018 року, яке не відбулося.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні  прокурор підтримала подану касаційну скаргу, захисники заперечували проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При перевірці матеріалів провадження касаційним судом установлено, що доводи прокурора  про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права її подавати.

Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався.

У статті 393 КПК України закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень. При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної скарги чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.

Тобто, виходячи з аналізу вказаних норм, правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь у судовому провадженні, а також визначені процесуальним законом прокурори вищого рівня.

Такий же висновок міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 303/3779/16 к, згідно якого за змістом ст. 393, ч. 4 ст. 36 КПК України правом на подання апеляційної скарги зі сторони обвинувачення наділений прокурор, який брав участь  у судовому провадженні, а також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник  та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник  та заступники.

Як вбачається з ухвали судді Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року, апеляційну скаргу прокурора Київської міської прокуратури № 7 ОСОБА_10 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 грудня 2018 року щодо ОСОБА_9 повернуто особі, яка її подала з  підстав подання її неналежною особою.

Згідно КПК України, судове провадження – кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Як вбачається із матеріалів провадження, прокурор ОСОБА_10 у підготовчі  судові засідання 17 жовтня 2018 року та 09 листопада 2018 року не з?являвся,  а з`явився у підготовче судове засідання 26 листопада 2018 року, яке не відбулося з причин неявки в судове засідання обвинуваченого та його захисника.

Натомість,  у підготовчому судовому засіданні 05 грудня 2018 року брав участь прокурор ОСОБА_8 .

Враховуючи вищенаведене, доводи прокурора є безпідставними, оскільки прокурор ОСОБА_10 не брав участь у судовому провадженні, тому не має права на подання апеляційної скарги на ухвалу районного  суду.

З цим же підстав є необґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора ОСОБА_8 про те, що прокурор ОСОБА_10 був старшим групи прокурорів та безпосередньо ним затверджувався обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, а тому він є належною особою для апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду мотивована належним чином та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 січня 2019 року щодо ОСОБА_9  залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури     № 7 ОСОБА_8 – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                                             ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу