Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова                                                                                                                          Іменем України

05 вересня  2019 року

м. Київ

справа № 640/9005/14-к                                                                                        провадження № 51-5819км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати                                       Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                                                          за участю секретаря                                                                                                                           судового засідання                             ОСОБА_4 ,                                                                    прокурора                                             ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220000000322, щодо

ОСОБА_6 ,                                                           ІНФОРМАЦІЯ_1 ,                                            уродженця  і  жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294   Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 294 КК до покарання у виді позбавлення волі

на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

За цим же вироком засуджено ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 294 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років кожного та на підставі ст. 75 КК звільнено кожного від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Стягнуто із засуджених на відшкодування майнової шкоди: 186 369,11 грн – на користь Харківської обласної державної адміністрації (далі – ХОДА); 11 786,50 грн – на користь Харківської обласної ради; 21 133,86 грн – на користь Академії внутрішніх військ МВС України; 776 490,02 грн – на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром". Також на користь держави стягнуто по 230,60 грн з кожного на відшкодування судових витрат.

Апеляційний суд Харківської області ухвалою від 25 січня 2018 року вирок щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінив: виключив з мотивувальної частини та кваліфікації дій кожного висновки суду та кваліфікуючі ознаки про вчинення засудженими активних дій (участі) в масових заворушеннях, що супроводжувалися насильством над особами, погромами, підпалами, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням зброї та інших предметів, які використовувались як зброя.

Кваліфіковано дії кожного за ч. 1 ст. 294 КК як активна участь у масових заворушеннях, що супроводжувалися захопленням будівлі, та постановлено вважати їх засудженими за цим кримінальним законом до покарання, призначеного судом першої інстанції у виді позбавлення волі на строк 5 років, із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Вирок суду в частині вирішення цивільних позовів ХОДА, Харківської обласної ради, Академії внутрішніх військ МВС України, Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скасовано і призначено новий розгляд цивільних позовів у порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без змін.

ОСОБА_6 визнано винним судом у тому, що він приблизно з 22:00 07 квітня по 04:30 08 квітня 2014 року, перебуваючи на майдані Свободи у м. Харкові, брав активну участь у мітингу за дружні відносини з Російською Федерацією та розширення повноважень регіонів України та, піддавшись на заклики особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, та інших осіб, діючи усвідомлено, з метою грубого порушення громадського порядку, порядку управління державної установи, а також з метою дестабілізації обстановки у Харківській області, брав активну участь у масових заворушеннях, спрямованих на перешкоджання реалізації владних повноважень державних установ, діючи спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, та невстановленими особами у кількості не менш ніж 100 осіб, брав участь у захопленні будівлі № 64 на вул. Сумській у м. Харкові, в якій розташовані ХОДА та Харківська обласна рада.

Захопивши приміщення зазначеної будівлі, учасники масових заворушень розмістились групами на всіх поверхах, стали заходити до службових приміщень та нищити майно вищевказаних установ, внаслідок чого було порушено порядок їх роботи та завдано матеріальної шкоди: ХОДА – на загальну суму 186 369,11 грн; Харківській обласній раді – на загальну суму 11 786,50 грн; Обласному комунальному виробничо-експлуатаційному підприємству "Держпром" – на загальну суму 139 993,02 грн; Академії внутрішніх військ МВС України, особовий склад якої захищав вказану будівлю, – на загальну суму 21 133,86 грн.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7 ставлять вимогу про скасування судових рішень щодо засудженого. Посилаються на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушення кримінального процесуального закону. Вважають, що суд не дав належної оцінки доказам у провадженні, тоді як ці докази не доводять причетності ОСОБА_6 до захоплення будівлі державної установи та активної участі у масових заворушеннях. Вважають за необхідне закрити кримінальне провадження.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор вважав, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Доводи захисника ОСОБА_7 та засудженого ОСОБА_6 про необґрунтованість засудження останнього, оскільки в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК, є безпідставними.

Посилання засудженого та його захисника на те, що ОСОБА_6 непричетний до масових заворушень, під час подій вільно потрапив у будівлю державної установи та не мав при цьому умислу на її захват, перевірялися судом і визнані такими, що не відповідають дійсності. Спростовуючи ці доводи, суд зазначив, що доказами у кримінальному провадженні беззаперечно доведено, що ОСОБА_6 брав активну участь у масових заворушеннях, які супроводжувалися захопленням будівлі ХОДА та Харківської обласної ради. При цьому суд взяв до уваги пояснення самого ОСОБА_6 , який не заперечував, що 07 квітня 2014 року близько 22:00 він приїхав на майдан Свободи саме для того, щоб привезти їжу та ковдри мітингувальникам, оскільки підтримував погляди щодо необхідності децентралізації влади; на майдані відбувалися масові заворушення, і він залишився на площі, а потім зайшов до будівлі ХОДА, де були люди в балаклавах, разом з якими він перебував у будівлі до моменту, коли вранці всіх затримали працівники спецпідрозділу; підтвердив, що надівав знайдений шолом та маску від задимлення.

Наведені показання засудженого суд обґрунтовано поклав в основу вироку, оскільки вони об`єктивно узгоджуються з іншими доказами. Зокрема,  оглянуті судом фототаблиці, виготовлені за результатами перегляду відеозаписів, які визнані речовими доказами, знімки на мобільному телефоні, який був вилучений в ОСОБА_6 під час звільнення приміщення ХОДА, вказують на активну участь засудженого в захопленні будівлі державної установи. Відповідно до даних, які містяться у протоколі огляду відеозапису, наданому ТОВ "АТН", на відео зафіксовано, як ОСОБА_6 , який одягнутий у каску та має маску, заходить до будівлі ХОДА після ліквідації пожежі. На відеозаписі з камери спостереження в приміщенні ХОДА за 08 квітня 2014 року зафіксовано, як ОСОБА_6 проходить по коридору.

Разом з тим слід звернути увагу, що суд апеляційної інстанції встановив, що вищенаведеними доказами доведено лише участь ОСОБА_6 у масових заворушеннях, що супроводжувалися захопленням будівлі державної установи. Водночас ні цими, ні іншими доказами, зокрема даними, наявними у протоколах огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз щодо виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень, не доведено вчинення безпосередньо ОСОБА_6 будь-яких дій, що були б пов`язані з насильством над особами, погромом, підпалом, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням зброї та інших предметів, які використовувались як зброя, а тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність виключення з кваліфікації дій ОСОБА_6 відповідних кваліфікуючих ознак.

Таким чином, суд дослідив усі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи. На підставі належно оцінених доказів суд встановив дійсні обставини вчиненого ОСОБА_6 злочину.

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, відповідає диспозиції норми кримінального закону, якою встановлено кримінальну відповідальність за вчинені ОСОБА_6  дії, які суд правильно кваліфікував за ч. 1 ст. 294 КК.

Під час розгляду кримінального провадження апеляційний суд належним чином перевірив доводи, які були викладені в апеляційних скаргах, у тому числі засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , та навів в ухвалі докладні підстави прийнятого рішення. Ухвала суду апеляційної інстанції повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність або істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні не допущено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1              ОСОБА_2                           ОСОБА_3