Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 661/2150/15-к

провадження № 51-7672 км 18

Верховний   Суд   колегією   суддів  Першої   судової   палати

Касаційного   кримінального   суду   у   складі:

головуючого судді                                           ОСОБА_1 ,

суддів:                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                ОСОБА_5 ,

захисника                                                 ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

засудженого                                            ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Нова Каховка Херсонської області,

який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 січня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 28 березня 2015 року приблизно о 15.40, перебуваючи навпроти будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_8 три удари ножем у тулуб, спричинивши останньому тяжких тілесних ушкоджень.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_7 судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить їх змінити, пом`якшити призначене покарання до 5-ти років позбавлення волі й звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що на теперішній час ОСОБА_7 визнав свою провину в інкримінованому злочині та щиро розкаявся. Зазначає про те, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні покарання не взяв до уваги даних про особу її підзахисного, зокрема того, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також не врахував відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Позиції учасників судового провадження

Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити без зміни ухвалені стосовно ОСОБА_7 судові рішення.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Щодо доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6 про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_7 внаслідок суворості, то вони є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й розміру покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, дані про особу винного, зокрема те, що він за місцем проживання характеризується задовільно, а також невідшкодування завданої шкоди потерпілому.

Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання в розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, дотримався вимог статей 50, 65-67 КК України, та обґрунтовано не знайшов підстав для застосування положень ст. 75 КК України.

Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим та звільнити від його відбування з випробуванням, як про це зазначено в касаційній скарзі захисника, Суд не знаходить.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 29 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2018 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                             ОСОБА_3