Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

11 липня 2019 р.

м. Київ

Справа № 428/8985/17

Провадження № 51-9096 км 18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого              ОСОБА_1 ,

суддів:                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                  ОСОБА_5 ,

засудженого              ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Луганської області від 19 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002194 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, в останній раз 19.03.2015 року вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 15-ч.2         ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,

звільненого на підставі ухвали Апеляційного суду Луганської області від  30.03.2017 року, у зв`язку із перевищенням строку тримання під вартою над розміром фактично призначеного покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 травня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк      6 місяців.

Початок строку покарання рахувати з 27 вересня 2017 року, тобто, з дня фактичного затримання ОСОБА_6 .

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.

Апеляційним судом Луганської області 19 вересня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасовано та постановлено свій вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Виключено із резолютивної частини вироку першої інстанції посилання на початок обчислення строку покарання щодо ОСОБА_6 з 27 вересня 2017 року та визначено його обраховувати з 19 вересня 2018 року, тобто з дня ухвалення щодо нього нового вироку судом апеляційної інстанції.

В решті вирок залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він             22 липня 2017 року, приблизно о 04 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в квартирі АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_8 на суму 683,33 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що зазначений вирок є занадто суворим і ухвалений з порушення вимог кримінального процесуального закону Вважає, що він вже відбув покарання призначене місцевим судом, оскільки перебував під вартою з 27 вересня 2017 року.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6  підтримав касаційну скаргу  та просить її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 433 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у тій частині, в якій вони були оскаржені.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України, у касаційній скарзі засудженого не оспорюється.

Щодо доводів касаційної скарги засудженого про суворість призначеного покарання, то колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_6 судом дотримано.

Так, вид і розмір покарання засудженому обраний у відповідності до вимог закону, з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, даних про особу засудженого, а також усіх обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається зі змісту вироку, суд апеляційної інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину середньої тяжкості, дані про особу ОСОБА_9 , який будучи неодноразово судимим, у тому числі за аналогічні злочини, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин . Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що згідно довідки Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 серпня        2018 року у провадженні суду  розглядаються два кримінальних провадження щодо      ОСОБА_9 і це свідчить про системність дій останнього по скоєнню кримінальних правопорушень. Також вказав про те, що ОСОБА_9 ніде офіційно не працює, не має джерел прибутку, постійного та стабільного місця проживання. Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд апеляційної інстанції визнав щире каяття, а обставину, яка обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов  правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 більш суворого покарання, ніж було визначено вироком суду першої інстанції. За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, належно мотивувавши таке рішення. У касаційній скарзі засудженого не наведено обставин, які б знижували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та були б достатніми підставами для пом`якшення призначеного ОСОБА_6  покарання.

Призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, принципу індивідуалізації призначеного покарання, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи ОСОБА_6 про те, що він вже відбув покарання призначене місцевим судом у виді арешту на строк шість місяців, оскільки перебував під вартою з 27 вересня         2017 року, є необґрунтованими. Як убачається з матеріалів провадження, в  межах даного кримінального провадження за №12017130370002194 від 22.07.2017 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 не обирався ( а.п. 3), а вирок щодо нього набрав законної сили з моменту прийняття рішення апеляційною інстанцією, тобто з 19 вересня 2018 року.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги засудженого не знаходить.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

Вирок Апеляційного суду Луганської області від 19 вересня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6  – без  задоволення .

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                            ОСОБА_2                                 ОСОБА_3