Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

Справа №344/1577/13-к

Провадження № 51-9471 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

Головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисника                                        ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 липня 2018  року, якою залишено без змін ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року про повернення заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року повернуто заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 26 липня 2018 року вищезазначену ухвалу місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що рішення суддів апеляційної інстанції є необґрунтованим і невмотивованим. Вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що місцевий суд фактично розглянув по суті заяву засудженого про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а прийняв рішення про її повернення.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 прокурор подав заперечення в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 липня 2018  року – без змін.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 касаційну скаргу підтримав і просить її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 просить касаційну скаргу задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 34 КПК України. У ст. 459 цього Кодексу (у редакції Закону України № 4651-VI від 13 квітня 2012 року)наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Відповідно до положень зазначеної норми права  нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

При цьому в силу приписів ч. 3 ст. 459 КПК України (у редакції від 13 квітня 2012 року) обставини, передбачені пунктами 2 і 3 ч. 2 цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України (у вказаній редакції) у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду. За правилами ч. 3 ст. 464 КПК вказаного Кодексу, якщо заяву не було належним чином оформлено і в установлений строк особа не усунула допущених недоліків, суд повертає таку заяву.

Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_7 звернувся до міського суду суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року, яким його засуджено за ст.28 ч.3, ст. 15 ч.2, ст.115 ч.2 п.п.1, 6, 13, ст.28 ч.3, ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 13, ст.187 ч.4, ст.185 ч.5, ст.70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, як суд першої інстанції, проаналізувавши зміст поданої заяви засудженим ОСОБА_7 , в ухвалі від    04 травня 2017 року обґрунтовано роз`яснив засудженому, що вказані ним обставини не є відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими та залишив заяву без руху, надавши 14 денний строк на усунення недоліків. Вищевказану ухвалу ОСОБА_7 було отримано 10 травня 2017 року. В цей же час 11 травня     2017 року до суду від ОСОБА_7 надійшли доповнення до раніше поданої ним заяви датовані 26 квітня 2017 року в яких він послався як на нововиявлені обставини - штучне створення доказів та зловживання повноваженнями слідчим і прокурором

під час судового розгляду, зокрема на спілкування прокурором ОСОБА_8 у поза процесуальний спосіб з обвинуваченим ОСОБА_9 , внаслідок чого останній надав суду недостовірні викривальні покази щодо заявника, про що ні заявнику, ні суду не було відомо на час винесення вироку, а також законодавчі зміни до ст.68 КК України, внаслідок яких щодо нього не може бути застосовано покарання у виді довічного позбавлення волі.

Суд першої інстанції у визначеному відповідно до вимог закону складі, колегією суддів, не проводячи судового засідання проаналізувавши та давши належну оцінку доповненням засудженого ОСОБА_7 , з урахуванням того, що на момент  прийняття рішення 01 червня 2017 року вимоги ухвали суду про залишення заяви останнього без руху виконані не були,дійшов обґрунтованого висновку, що вони не усувають недоліки поданої заяви, зазначені в ухвалі суду від  04 травня 2017 року, в зв`язку з чим правильно застосувавши положення статей 429, 464 КПК України, прийняв обґрунтоване рішення про повернення заяви скаржника відповідно до вищезазначених вимог закону. Тому твердження захисника щодо фактичного розгляду судом  заяви засудженого по суті, є безпідставними.

Доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_6 , які аналогічні доводам апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 , були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають матеріалам провадження та не ґрунтуються на вимогах закону. При цьому апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про те, що обставин, які відповідно до ст. 459 КПК України, були б підставами для перегляду вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року в заяві та доповненнях до неї не наведено, а ухвала суду першої інстанції про повернення заяви є обґрунтованою і мотивованою.

При розгляді апеляційної скарги засудженого ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції її доводи перевірив і своє рішення належним чином мотивував.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.ст. 370, 418, 419,467 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не встановлено.

Тому касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 липня 2018  року, якою залишено без змін ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 червня 2017 року про повернення заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 січня 2015 року за нововиявленими обставинами залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                               ОСОБА_2                                     ОСОБА_3