Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 712/3581/16-к · 11.07.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
712/3581/16-к
Дата
11 липня 2019 р.
Суддя
Наставний Вячеслав Володимирович
  • ст. 369 КК

Також цитує: ст. 27 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Ця постанова в оглядах судової практики ВС

Правова позиція з огляду судової практики ВСПорушення апеляційним судом вимог статей 22, 23, 94, 95 КПК у кримінальному провадженні щодо особи, яку було виправдано у пособництві вчинення злочину

«Прокурор просить вирок та ухвалу щодо виправданої скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджується із висновками судів обох інстанцій про те, що у діях виправданої відсутній склад кримінального правопорушення і не доведено, що вона вчинила кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а саме злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 , ч. 3 ст. 369 КК. Вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини виправданої, яким судами не дана оцінка у їх сукупності. Зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст. ст. 412, 438 КПК є підставою для скасування ухвали. Зокрема, зазначає, що апеляційний суд за відсутності апеляційної скарги виправданої особи самостійно змінив підстави її виправдання з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК на пункт перший зазначеної частини статті. Крім того, звертає увагу на те, що апеляційний суд, хоч безпосередньо і дослідив частину доказів кримінального провадження, погодившись із доводами прокурора про вчинення виправданою інкримінованого їй кримінального правопорушення, проте відповідної оцінки цим доказам, як і відповідного рішення не прийняв. Вказує на те, що в матеріалах провадження відсутні записи 9 судових засідань суду першої інстанції, на що апеляційний суд уваги не звернув. Зазначає про те, що апеляційний суд в порушення вимог ст. ст. 94, 370, 411, 412 КПК визнавши, що розгляд вказаного обвинувачення щодо виправданої не є можливим окремо від обвинувачення ОСОБА_1, яке перебуває на розгляді в районному суді, і їх виділення на досудовому розслідуванні фактично негативно впливає на повноту судового розгляду, відповідного рішення не прийняв, допустившись суперечностей у мотивуванні своєї ухвали. Верховний Суд судові рішення скасував і призначив новий розгляд в суді першої інстанції. Відповідно до положень ст. ст. 418 ч. 2, 419 КПК судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому ст. ст. 368-380 КПК, ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали. Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до ст. 217 ч. 4 КПК матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Відповідно до ст. 27 ч. 5 КК пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо пред’явленого виправданій обвинувачення та виправдовуючи її, послався на те, що відсутній обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, в цьому провадженні - інша особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, що з врахуванням положень ст. 27 ч. 5 КК виключає можливість її засудження за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи зазначений вирок місцевого суду, зазначивши, що функція пособника у вчинені злочину не є самостійною, встановив, що кримінальне провадження відносно виправданої було виділене із загального кримінального провадження щодо цих обох осіб постановою заступника військового прокурора Черкаського гарнізону Ю. від 23 березня 2016 року. Новому провадженню щодо виправданої був присвоєний новий номер, воно було окремо зареєстроване в ЄРДР цією ж датою, і в його межах виправданій 28 березня 2016 року було окремо повідомлено про підозру за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК. Врахувавши, що на час постановлення ухвали даних щодо обвинувального вироку суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину щодо надання ним неправомірної вигоди, який набрав законної сили, немає, апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстав для скасування виправдувального вироку суду щодо виправданої немає. Одним із мотивів прийнятого рішення апеляційним судом стало те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на час розгляду справи апеляційним судом розглядається по суті окремо у районному суді. За таких обставин апеляційний суд не виявив за можливе встановити й факт пособництва чи іншого будь-якого виду співучасті особи у його вчиненні в межах іншого кримінального провадження та дійшов висновку про відсутність предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні щодо виправданої за пред’явленим їй обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК. Проте таке рішення апеляційного суду і висновки не відповідають завданню і меті здійснення кримінального провадження та є таким, що прийняте без дотримання вимог ст.ст. 370, 418 КПК.»

Огляд судової практики Верховного Суду · прочитано автоматично · Alibi AI

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 712/3581/16-к

Провадження № 51 - 1313 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання               ОСОБА_4 ,

прокурорів                                                   ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянув в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 42016250020000022 щодо

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, – ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_8 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року           ОСОБА_8 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ст. 27 ч. 5,           ст. 369 ч. 3 КК України та виправдано за  недоведеністю в скоєнні кримінального правопорушення.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення у тому, що вона за попередньою змовою групою осіб за обставин, детально наведених у обвинувальному акті, сприяла особі, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, в наданні неправомірної вигоди в.о. начальника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ГУДФС у Черкаській області ОСОБА_9 в розмірі 2000 гривень за сприяння у вирішенні ним питання щодо закриття кримінального провадження відносно особи, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, та не проведення в подальшому документування його протиправних дій, пов`язаних з транспортуванням та реалізацією незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, вирок Соснівського районного суду                    м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_8 змінено. Вказано вважати ОСОБА_8 виправданою за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України, у зв`язку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа. Цією ж ухвалою виключено з резолютивної частини вироку вказівки щодо вирішення питання про речові докази. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Не погоджується із висновками судів обох інстанцій про те, що у діях ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення і не доведено, що вона вчинила кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а саме злочин, передбачений ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України. Вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_8 , яким судами не дана оцінка у їх сукупності. Зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив ряд істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які відповідно до ст.ст. 412, 438 КПК України є підставою для скасування ухвали. Зокрема, зазначає, що апеляційний суд за відсутності апеляційної скарги виправданої особи самостійно змінив підстави її виправдання з пункту 2 частини першої статті 373 КПК України на пункт перший зазначеної частини статті.  Крім того, звертає увагу на те, що апеляційний суд, хоч безпосередньо і дослідив частину доказів кримінального провадження, погодившись із доводами прокурора про вчинення ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, проте відповідної оцінки цим доказам, як і відповідного рішення не прийняв. Вказує на те, що в матеріалах провадження відсутні записи 9 судових засідань суду першої інстанції, на що апеляційний суд уваги не звернув.

Зазначає про те, що апеляційний суд в порушення вимог ст. ст. 94, 370, 411, 412 КПК України визнавши, що розгляд вказаного обвинувачення щодо ОСОБА_8 не є можливим окремо від обвинувачення ОСОБА_10 , яке перебуває на розгляді в Соснівському районному суді м. Черкаси, і їх виділення на досудовому розслідуванні фактично негативно впливає на повноту судового розгляду, відповідного рішення не прийняв, допустившись суперечностей у мотивуванні своєї ухвали.

Позиції учасників судового провадження

Прокурори в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу і просили її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до положень ст. ст. 418 ч. 2, 419 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити встановлені судом апеляційної інстанції обставин з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 217 ч. 4 КПК України матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до ст. 27 ч. 5 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення щодо пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення та виправдовуючи її, послався на те, що відсутній обвинувальний вирок щодо ОСОБА_10 , в цьому провадженні - інша особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, що з врахуванням положень ст. 27 ч. 5 КК України виключає можливість її засудження за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи зазначений вирок місцевого суду, зазначивши, що функція пособника у вчинені злочину не є самостійною, встановив,  що кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 було виділене із загального кримінального провадження щодо цих обох осіб постановою заступника військового прокурора Черкаського гарнізону ОСОБА_11 від 23 березня 2016 року (т. 2, а.п. 212-213). Новому провадженню щодо ОСОБА_8 був присвоєний новий номер                                                       № 420162250020000022, воно було окремо зареєстроване в ЄРДР цією ж датою (т. 2. а.п. 222), і в його межах ОСОБА_8 28 березня 2016 року було  окремо повідомлено про підозру за ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України (т. 2, а.п. 227-230).

Врахувавши, що на час постановлення ухвали даних щодо обвинувального вироку суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні злочину щодо надання ним неправомірної вигоди, який набрав законної сили, немає, апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстав для скасування виправдувального вироку суду щодо ОСОБА_8 немає.

Одним із мотивів прийнятого рішення апеляційним судом стало те, що кримінальне провадження щодо іншої особи – ОСОБА_10 на час розгляду справи апеляційним судом розглядається по суті окремо у Соснівському районному суді м. Черкаси (суддя ОСОБА_12 ). За таких обставин апеляційний суд не виявив за можливе встановити й факт пособництва чи іншого будь-якого виду співучасті особи у його вчиненні в межах іншого кримінального провадження та дійшов висновку про відсутність предмету доказування у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 за пред`явленим їй обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України.

Проте таке рішення апеляційного суду і висновки не відповідають завданню і меті здійснення кримінального провадження та є таким, що прийняте без дотримання вимог ст.ст. 370, 418 КПК України.

Апеляційний суд встановив, що судом першої інстанції дійсно не досліджувалася частина доказів (зачитувалася лише назва документів) та відсутній аудіозапис процесу перегляду судом першої інстанції 18 серпня 2016 року відеоматеріалів НСРД (диск № 1 відеозаписи №,№ 1,2), проте в порушення вимог процесуального закону належної оцінки цьому не дав та відповідного рішення не прийняв, незважаючи на те, що одне з цих порушень відповідно до ст. 412 ч. 2  п. 7 КПК України віднесено до безумовної підстави для скасування судового рішення.

При цьому, апеляційний суд, хоч і дослідив ряд доказів у кримінальному провадженні, проте оцінки їм з точки зору належності та допустимості не дав, чим порушив вимоги ст.ст. 22, 23, 94, 95 КПК України.

Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.

За таких обставин, вирок та ухвала щодо ОСОБА_8 підлягають скасуванню із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора – задоволенню частково.

При новому розгляді в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог ст.ст. 22, 23, 94, 95 КПК України, дослідити обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінити докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5, ст. 369 ч. 3 КК України, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, – ОСОБА_7  задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 грудня 2018 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 |ОСОБА_2 |ОСОБА_3 |

| | |

||||

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу