Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

04 липня 2019 року

м. Київ

справа № 607/492/18-к

провадження № 51-941км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника

ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010003038, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу – 31 серпня 2017 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за: ч. 2 ст. 15, ч. 2

ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

25 червня 2018 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він 29 серпня

2017 року о 14:20 та 31 серпня 2017 року о 16:20, перебуваючи в приміщенні TOB "Естерком" у м. Тернополі на вул. Живова, 11, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, шляхом підбору ключа, викрав із спеціального сховища, яке розміщено на третьому та шостому поверхах вказаного товариства, пожежні рукави, належні TOB "Естерком" вартістю 400, 79 грн кожен.

Із викраденим майном засудженийОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив TOB "Естерком" матеріальну шкоду на загальну суму 801, 58 грн.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вказує на те, що докази, на які посилався суд першої інстанції при винесені вироку, є неналежними, недопустимими, зокрема відеозапис з камер спостереження, протоколи вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від 14 вересня 2017 року  та  пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Зазначає, що апеляційний суд не виправив зазначені порушення допущені судом першої інстанції.

Також стверджує, що у рішенні апеляційного суду всупереч вимогам ст. 419 КПК України не надано належної оцінки доводам захисту про відсутність у діянні засудженого ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого  ч. 3  ст. 185 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу захисника не подавались.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.

Так, у результаті перевірки матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про винність засудженого у вчиненні злочинуза обставин, установлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законним та вмотивованим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд зробив правильний висновок про винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, винність засудженого підтверджується: показаннями представника потерпілого ОСОБА_8 , який пояснив, що працює охоронцем у ТОВ "Естерком" і 31 серпня 2017 року, переглядаючи на своєму робочому місці записи камер відеоспостереження в коридорах третього і шостого поверхів приміщення зазначеного товариства, виявив крадіжку пожежних рукавів із пожежних шафок, які закривались на ключ.

Крім показань представника потерпілого винуватість засудженого доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема: протоколами добровільної видачі від 14 вересня 2017 року, в ході якої ОСОБА_9 як керівник ТОВ "Естерком" добровільно видав працівникам поліції записи за 29 і 31 серпня 2017 року камер відеоспостереження, що розташовані в приміщенні вказаного товариства, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 вересня 2017 року, в ході якого ОСОБА_8 упізнав

ОСОБА_7 , як особу, що таємно викрала зі спеціального сховища два пожежних рукави.

Таким чином, зі змісту вироку місцевого суду вбачається, що суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, із достатньою конкретизацією встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.

У вироку суду відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , досліджених та оцінених із дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладені виключно ті докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності.

При цьому суд оцінив докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, доводи касаційної скарги захисника про недопустимість як доказів протоколів вилучення предметів та речей під час їх добровільної видачі від

14 вересня 2017 року  та  пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального закону.

Доводи касаційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_7 кваліфікуючої ознаки – "проникнення у сховище" у зв`язку з тим, що до шафи, де знаходились пожежні рукави є вільний доступ стороннім особам не ґрунтуються на вимогах закону і матеріалах кримінального провадження, оскільки спростовуються показаннями представника потерпілого ОСОБА_8 , який працює охоронцем у ТОВ "Естерком" і 31 серпня 2017 року, коли він перебував на робочому місці, то виявив при перегляді камер відеоспостереження, що розміщенні у приміщенні, яке належить ТОВ "Естерком" крадіжку пожежного рукава (гідранта) із пожежної шафи, котра зачиняється на ключ. Загалом, викрадення пожежних рукавів вчинено з третього та шостого поверхів коридору, а саме, з пожежних шаф, які були облаштовані замком та зачинялись. Ключі від замків усіх пожежних шаф зберігались у охоронця ТОВ "Естерком". При перегляді відео з камер спостереження чітко видно, що викрадення майна, вчинене засудженим ОСОБА_7 .

Дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України суд кваліфікував правильно.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 419 КПК України належно оцінив доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, в тому числі й ті, на які він послався у касаційній скарзі, та обґрунтовано відмовив у їх задоволенні. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційний суд не встановив. Ухвала апеляційного суду є мотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі та матеріали кримінального провадження не містять вказівки на порушення судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді провадження норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятих рішень.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та правильність кваліфікації його дій.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом і розміром воно є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 й попередження вчинення нових злочинів, і відповідає вимогам статей 50, 65

КК України.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, касаційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала апеляційного суду – без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника

ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                             ОСОБА_2                                 ОСОБА_3