Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

04 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 1-63

Номер провадження в апеляційному суді 05.52/11/2018

Провадження № 51 – 123 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурора                                                                ОСОБА_5 ,

засудженого                                                           ОСОБА_6 ,

його захисника                                                      адвоката ОСОБА_7 ,

розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада

2018 року.

Зміст судових рішень і встановлені обставини

Вироком Київського міського суду від 21 червня 1999 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ст. 93 пунктами "а", "і", "з", ст. 142 ч. 3, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді смертної кари – розстріл  з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою Верховного Суду України від 12 серпня 1999 року зазначений вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Ухвалою Київського міського суду від 22 серпня 2000 року вирок від 21 червня

1999 року в порядку ст. 54 КК України 1960 року, статей 409-411 КПК 1960 року  приведено у відповідність із Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального і Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року № 1483-ІІІ та постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за

ст. 93 пунктами "а", "і", "з", ст. 142 ч. 3, ст. 42 КК України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Посилаючись на положення ст. 380 ч. 1 КПК України, засуджений ОСОБА_6 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про роз`яснення вищезазначеної ухвали   Київського міського суду від 22 серпня 2000 року, постановленої як судом першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року заяву засудженого ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Київського міського суду від 22 серпня

2000 року повернуто заявнику як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення заяви про роз`яснення судового рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, розгляд заяви про роз`яснення судового рішення проведено без його участі та участі його захисника, не здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 та його захисник – адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги засудженого і просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 обґрунтованою та просила її задовольнити частково, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Мотивуючи своє рішення, суддя Київського апеляційного суду послався на

ст. 380 ч. 1, ст. 399 КПК України та повернув заяву про роз`яснення судового рішення як таку, що не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 380 ч. 1 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

За змістом ст. 380 ч. 4 КПК України за наслідками розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, суд має право постановити ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні.

При цьому будь-яких застережень щодо неможливості вирішення питання про роз`яснення судового рішення в порядку, передбаченому ст. 380 КПК України, кримінальний процесуальний закон не містить.

У порушення вимог статей 370, 380 КПК України, суддя апеляційного суду не розглянув заяву засудженого ОСОБА_6 про роз`яснення ухвали Київського міського суду від 22 серпня 2000 року в порядку, передбаченому ст. 380 ч. 2 КПК України, пославшись на положення ст. 399 КПК України, якою встановлено порядок залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови відкриття провадження.

Отже, під час розгляду заяви засудженого ОСОБА_6 про роз`яснення судового рішення апеляційним судом допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення, а касаційна скарга в цій частині є обґрунтованою.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга засудженого ОСОБА_6 –  задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене,  розгляд заяви про роз`яснення судового рішення здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 |ОСОБА_2 |ОСОБА_3 |