Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 157/2987/17

Провадження № 51-330 км 19

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                 ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника                         ОСОБА_6 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2018 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030090000113 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Першотравенськ Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2018 року засуджено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року зазначений вирок щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 квітня 2017 року приблизно о 01.00 годині, знаходячись на вході до магазину, що розташований по АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, дерев`яною лавою наніс один удар в голову ОСОБА_8 , чим заподіяв потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо                 ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог стверджує, що досудове розслідування цього кримінального провадження у формі приватного обвинувачення здійснено без належно отриманої заяви потерпілої про вчинення злочину. Вказує, що суд обґрунтував доведеність винуватості ОСОБА_7 недопустимими доказами: показаннями свідків, які не були безпосередніми очевидцями вчиненого злочину, даними висновку додаткової судово-медичної експертизи, яка проведена не у визначеному законом порядку. Зазначає, що у вироку суд виклав показання свідка ОСОБА_9 , які та суду не надавала. Посилається на формальність розгляду провадження судом апеляційної інстанції, який безпідставно відмовив в дослідженні доказів, які сторона захисту вважала неналежними та недопустимим, та повною мірою не перевірив доводи апеляційної скарги.

На касаційну скаргу захисника надійшли заперечення від прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілої ОСОБА_8 – адвоката ОСОБА_10 .

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора,  перевіривши матеріали провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Ухвала суду апеляційної інстанції є такою, яка постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягло неправильне застосування кримінального закону, і підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду з огляду на таке.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одночасно ст. 419 КПК України містить вимоги до ухвали апеляційного суду, в якій має бути зазначено: імена учасників судового провадження, короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження, встановлені судом першої інстанції обставини, встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із постановленим вироком щодо ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на вказане судове рішення. Сторона захисту, наводячи доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, стверджувала про незаконність засудження ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 125 КК України. Так, сторона захисту звертала увагу суду апеляційної інстанції, окрім іншого, на відсутність належно оформленої заяви потерпілої про вчинення злочину у формі приватного обвинувачення, та на те, що докази, на які посилався суд в оскаржуваному вироку, є неналежними і  недопустимими.

Розглядаючи апеляційну скаргу захисника на вирок, ухвалений щодо ОСОБА_7 ,суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 370, 419 КПК України, залишаючи її без задоволення, не зазначив мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

Суд апеляційної інстанції формально погодився з правильністю прийнятого місцевим судом рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та посилаючись на висновки суду, наведені у вироку, визнав безпідставними доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Одночасно у судовому засіданні стороною захисту було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів.

Разом з тим, це клопотання захисника безпідставно не було задоволено апеляційним судом, що позбавило цей суд можливості належно встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

При цьому суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 23 КПК України без безпосереднього повторного дослідження доказів, погодився з їх оцінкою, наданою судом першої інстанції та не усунув всі невідповідності і протиріччя на які вказував захисник,  у тому числі щодо відсутності належно оформленої заяви потерпілої про вчинення злочину у формі приватного обвинувачення.

Істотно порушивши вимоги кримінального процесуального закону, апеляційний суд відповідно дійшов передчасного висновку про правильність застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

При новому апеляційному розгляді суду належить перевірити доводи апеляційної скарги, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, із урахуванням усіх обставин прийняти законне й обґрунтоване рішення, виклавши його у належно мотивованому процесуальному документі згідно  з вимогами закону.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд

у х в а л и в:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                                          ОСОБА_2                                       ОСОБА_3