Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

25 червня 2019 року

м. Київ

судова справа № 317/1927/15-к

провадження № 51-9843км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до    Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080230002201, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Новгород Російської Федерації, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України,

за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2018 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, і виправдано.

Апеляційний суд Запорізької області ухвалою від 16 серпня 2018 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 змінив. Виключив з його мотивувальної частини посилання на показання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Відповідно до первинного обвинувального акта органом досудового розслідування ОСОБА_6  обвинувачувався в тому, що він 01 червня 2011 року близько 02:15, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в громадському місці, а саме на проїжджій частині вул. Фестивальної в с. Відрадне Запорізького району Запорізької області, діючи з  хуліганських мотивів та мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок та нічний відпочинок членів сім`ї ОСОБА_7 , нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки та добросусідства у  суспільстві, прагнучи залякати ОСОБА_7 , з якою в нього напередодні виник усний конфлікт, підпалив легкозаймисту суміш, яку він виготовив цього ж дня за місцем свого проживання, та кинув її в бік будинку АДРЕСА_3 на  вказаній вулиці де вона шляхом розбиття скла потрапила у  житлову кімнату цього будинку та призвела до пожежі, в ході якої потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9 отримали легкі тілесні ушкодження, а неповнолітня ОСОБА_10 – ушкодження середньої тяжкості, крім того, було частково знищено майно потерпілих.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 296 КК України.

У ході судового розгляду провадження 18 травня 2016 року прокурором змінено обвинувачення, яке було пред`явлено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, відповідно до зміненого обвинувального акта органом досудового розслідування ОСОБА_6  обвинувачувався в тому, що він 01 червня 2011 року близько 02:15, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння біля будинку АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , з якою в нього напередодні виник усний конфлікт, підпалив легкозаймисту суміш, яку він виготовив цього ж дня за місцем свого проживання, та кинув її в бік зазначеного будинку де вона шляхом розбиття скла потрапила в  житлову кімнату і призвела до пожежі в ході якої потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та малолітня ОСОБА_9 отримали легкі тілесні ушкодження, а неповнолітня ОСОБА_10 – ушкодження середньої тяжкості, крім того, було частково знищено майно потерпілих.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 125 КК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені у  кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_6 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили судове провадження за відсутності потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , належним чином не повідомлених про дату, час та місце судових засідань, що є безумовною підставою для скасування судових рішень відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України. Також стверджує про те, що всупереч вимогам статей 319, 370 КПК України місцевий суд прийняв рішення про продовження розгляду кримінального провадження після заміни судді без належного мотивування та без винесення відповідної ухвали. Крім того, зазначає, що з вироку місцевого суду не вбачається, яке обвинувачення було пред`явлено ОСОБА_6 , оскільки в зазначеному рішенні наведено зміст первинного та зміненого обвинувального акта.

На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_12 подав заперечення, в якому, наводячи відповідні аргументи, стверджував про безпідставність заявлених вимог і просив залишити цю скаргу без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судові рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, яка встановлює межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 412 КПК України судове рішення підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутністю потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що про призначення судових засідань у Запорізькому районному суді Запорізької області потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах провадження.

При цьому у підготовчому судовому засіданні 21 березня 2017 року потерпілі були відсутні, однак, враховуючи думки учасників судового провадження в тому числі і думку представника потерпілих, суд ухвалив за можливе проводити розгляд справи за відсутності потерпілих.

Крім того, певні судові засідання у вказаному місцевому суді відбувалися за участю потерпілих, а саме 19 квітня 2017 року з потерпілими ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 , а 05 грудня 2017 рок з потерпілою ОСОБА_10 .

При цьому, як убачається з технічного запису судового засідання від 19 квітня 2017 року, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні заявили, що вони не заперечують проводити розгляд провадження за їх відсутності, однак за наявності в судовому засіданні їх представника ОСОБА_13 .

Крім того, ОСОБА_7 , яка є матір`ю малолітньої потерпілої ОСОБА_9 , повідомила суду, що остання підтримує позицію потерпілих та вона не має змоги брати участь у судових засіданнях.

Також потерпіла ОСОБА_10 у своїй заяві від 10 травня 2017 року просила місцевий суд розглядати кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за її відсутності та доручила представництво своїх прав та законних інтересів адвокату ОСОБА_13 (т. 2, а. с. 155-156).

Як убачається з матеріалів провадження, представник потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 – адвокат ОСОБА_13 брала участь в усіх судових засіданнях у Запорізькому районному суді Запорізької області при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_6 по суті пред`явленого йому органом досудового розслідування обвинувачення.

Що стосується розгляду цього провадження апеляційним судом, то про час і місце розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2018 року щодо ОСОБА_6 потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було надіслано відповідні повідомлення, однак з незалежних від апеляційного суду причин тільки ОСОБА_10 отримала зазначене повідомлення.

Також до апеляційного суду представник потерпілих ОСОБА_13 надіслала клопотання про розгляд апеляційного провадження без її участі (т. 3, а. с. 89).

З урахуванням того, що участь потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10 та їх представника під час апеляційного розгляду не була обов`язковою, апеляційний суд з дотриманням порядку, передбаченого процесуальним законом, здійснив розгляд апеляційної скарги прокурора на зазначений вирок щодо ОСОБА_6 за відсутності потерпілих та їх представника.

Крім того, як вбачається з ухвали, апеляційний суд виключаючи з  мотивувальної частини оскаржуваного вироку посилання на покази потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не встановлював той факт, що суд першої інстанції здійснив судове провадження за відсутності останніх належним чином не  повідомлених про дату, час та місце судових засідань, а виходив з того, що  новий склад суду у провадженні щодо ОСОБА_6 безпосередньо не досліджував покази, які були наданні потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час розгляду провадження попереднім складом суду, а тому не мав права посилатися на ці докази у своєму рішенні.

Таким чином, доводи прокурора про скасування судових рішень на підставах того, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили судове провадження за відсутності потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , належним чином не повідомлених про дату, час та місце судових засідань,  не заслуговують на увагу.

Також, безпідставними є доводи прокурора про те, що місцевий суд прийняв рішення про продовження розгляду кримінального провадження після заміни судді без належного мотивування та без винесення відповідної ухвали.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 319 КПК України суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та   здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на  новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в  розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і  вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Як убачається з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2017 року, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді ОСОБА_15 його було замінено на суддю ОСОБА_16

08 червня 2017 року в судовому засіданні суду першої інстанції після оголошення головуючим суддею ОСОБА_16 нового складу суду учасникам судового провадження було роз`яснено право відводу, а також повідомлено, що головуюча суддя  у  повному обсязі ознайомлена з матеріалами кримінального провадження, у  зв`язку з чим суд поставив питання щодо можливості продовжити розгляд кримінального провадження на тій стадії, на якій його було зупинено, тобто не починаючи розгляд із початку.

При цьому ніхто з учасників судового провадження відводів складу суду не   заявляв і не заперечував проти продовження розгляду кримінального провадження, що підтверджується журналом та звукозаписом судового засідання від 08 червня 2017 року.

Крім того, в матеріалах провадження міститься мотивована ухвала судді Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_16 від 08 червня 2017 року про прийняття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 обвинуваченого у  вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 125 КК України, до свого провадження та продовження судового розгляду без проведення нових процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді (т. 2, а. с. 152).

Доводи прокурора про те, що у вироку місцевого суду щодо ОСОБА_6 було необґрунтовано зазначено зміст первинного та зміненого обвинувального акта не заслуговують на увагу, оскільки, як убачається з матеріалів провадження та  технічних засобів судових засідань, потерпілі заперечували проти зміненого прокурором обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 125 КК України і виявили бажання підтримувати обвинувачення в раніше пред`явленому обсязі, а саме за ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 296 КК України.

Таким чином, місцевий суд, ураховуючи позицію потерпілих, правильно зазначив у  своєму рішенні зміст первинного та зміненого обвинувального акта щодо ОСОБА_6 .

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегія суддів не встановила, а тому підстави для задоволення касаційної скарги прокурора відсутні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 05 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 серпня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                           ОСОБА_17