Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа № 755/21750/15-к

провадження № 51-707 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого –                               ОСОБА_1 ,

суддів:                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі                                 ОСОБА_4 ,

за участю прокурора                    ОСОБА_5 ,

захисника                                       ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР                                                                                                                                                                                               за № 22015000000000240 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Малгобек, Республіки Інгушетії, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК України,

за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від                        4 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки 4 місяці позбавлення волі.

Цим же вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за ч. 1 ст. 255 КК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Строк покарання ухвалено рахувати з 16 листопада 2017 року. На підставі ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 15 серпня 2015 року по 20 червня 2017 рокувключно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року по 16 листопада 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7   процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 21701, 42 грн. на користь держави.

Вирішені питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні.

За вироком місцевого суду, ОСОБА_7 у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав пістолет системи "ТТ", пістолет системи "Макарова", ручну осколкову гранату "РГО" з запалом "УДЗ", набої до пістолету системи "ТТ" калібру 7,62 мм в кількості 18 штук, набої до пістолету системи "Макарова" калібру 9 мм в кількості 16 штук та незаконно перемістив їх за адресою: АДРЕСА_2 , де почав зберігати без передбаченого законом дозволу.

14 серпня 2015 року, в період часу з 19 год. 15 хв. до 23 год. 58 хв., під час проведення огляду місця події по АДРЕСА_2 , співробітниками ГСУ СБ України було виявлено та в подальшому вилучено вище перелічені предмети, які відповідно до висновків балістичної та вибухотехнічної експертиз  є вогнепальною зброєю та бойовими припасами, придатні для стрільби та використання за призначенням, які ОСОБА_7 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 також обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України. Суд першої інстанції визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

В апеляційному порядку вирок оскаржувався стороною захисту в частині визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263 КК України скасовано, а провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з тим, що невстановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

В решті вирок залишено без зміни.

Запобіжний захід – особисту поруку народного депутата України ОСОБА_8 – скасовано.

Процесуальні витрати на проведення експертиз у сумі 21701, 42 грн. віднесено на рахунок держави.

Вирішено питання про речові докази у провадженні.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону. Стверджує, що закриваючи  провадження щодо ОСОБА_7 , апеляційний суд не зазначив в чому полягає необґрунтованість вироку та які статті закону порушено при його постановленні. Наголошує, що апеляційний суд, в порушення вимог закону, не надав можливості прокурору виступити у судових дебатах.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 ОСОБА_6 в надісланих запереченнях просила ухвалу залишити без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення.

Прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на ненадання апеляційним судом стороні обвинувачення можливості виступити в судових дебатах.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 438 КПК України, суд касаційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок, ухвалу про закриття кримінального провадження лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.

Висновки суду про визнання невинуватим ОСОБА_7 у пред`явленому обвинуваченні та виправданні його за ч. 1 ст. 255 КК України прокурором не оскаржуються.

Що стосується доводів про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені апеляційним судом, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді апеляційної інстанції, урахуванням особливостей, передбачених цією главою.

Згідно з частиною 3 вказаної норми закону, для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони кримінального провадження, першим висловлює доводи обвинувачений. Після цього слово надається іншим учасникам судового провадження.

Статтею 364 КПК України, крім іншого, передбачено, що у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

З даних зафіксованих на технічному носії інформації, вбачається, що апеляційним судом, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, було досліджено докази.

Після чого суд з`ясував чи є доповнення в учасників процесу, доповнень не поступило і суд оголосив, що переходить до судових дебатів, в яких надав слово всім учасникам процесу.

Присутній в залі судового засідання прокурор висловлював свої доводи щодо касаційної скарги сторони захисту, заявляв клопотання та висловлював свою думку щодо клопотань інших учасників процесу, своїм правом на виступ в судових дебатах не скористався, хоча судом його права були роз`яснені належним чином.

Також суд запропонував учасникам обмінятися репліками. Реплік не поступило,  і ОСОБА_7 було надано останнє слово.

З матеріалів провадження убачається, що апеляційний суд дотримався вимог ст. ст. 10, 22, 364 КПК України, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Сторонам було забезпечено рівні права та свободи у наданні речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

Ухвалу Київського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                        ОСОБА_9                     ОСОБА_3