Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 486/478/17 · 13.06.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
486/478/17
Дата
13 червня 2019 р.
Суддя
Білик Наталія Володимирівна
  • ч. 2 ст. 185 КК

Також цитує: ст. 71 КК · ст. 75 КК · ч. 2 ст. 76 КК · ст. 94 ЦК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Ця постанова в оглядах судової практики ВС

Правова позиція з огляду судової практики ВСЦивільний позов у кримінальному провадженні

«Представник підприємства просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині зменшення матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з засудженого за ч. 2 ст. 185 КК, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд неправильно встановив розмір завданих збитків від вчиненого злочину, не перевірив безпосередньо та не взяв до уваги докази, які підтверджують вартість відновлювальних робіт та матеріалів. Крім того, вказує, що завдані злочином збитки слід стягувати із винних у солідарному порядку, проте місцевий суд застосував дольову відповідальність. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Так суд першої інстанції у вироку дійшов висновку, що цивільний позов представника потерпілого слід задовольнити та стягнути з засудженого на користь ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24 637, 09 грн. Переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанціїухвалив рішення про зменшення суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженого, до 723, 84 грн, мотивуючи своє рішення тим, що вказані судом витрати не випливають із пред’явленого обвинувачення, а розмір цивільного позову документально не підтверджений. Зазначені висновки апеляційного суду істотно різняться із висновками місцевого суду. Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо засудженого, ретельно не перевірив усіх вимог цивільного позивача, не дослідив із додержанням вимог ч. 6 ст. 22 КПК усіх письмових доказів, що стосувалися цивільного позову, не оцінив їх відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності й допустимості та зменшив розмір відшкодування матеріальної шкоди, пославшись на його недоведеність. Тобто, в порушення вимог ст. 404 КПК обставини, встановлені під час кримінального провадження, повторно не досліджувались. При цьому апеляційний суд, надавши іншу оцінку доказам, ніж суд першої інстанції, безпосередньо їх не дослідив. Таким чином була порушена засада безпосередності, недотримання її судом, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 23та ст.ст. 86, 94 КПК означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, а отже, судове рішення, відповідно до ст. 370 КПК, не може бути визнано законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.374 КПК у мотивувальній частині обвинувального вироку, в числі іншого, зазначаються підстави для задоволення цивільного позову. При цьому виходячи із законодавчих приписів у своєму рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування матеріальної шкоди. Постанова від 13.06.2019 Справа № 758/11085/15-к Провадження № 51-227км19 Колегія суддів Другої судової палати Потерпілий та його представник, порушують питання про зміну судових рішень, постановлених щодо засудженого за ч.1 ст.122 КК, та просять збільшити розмір моральної шкоди до 200 000 грн. Вважають, що суд першої та апеляційної інстанцій безпідставно і невмотивовано частково задовольнили цивільний позов потерпілого, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Верховний Суд судові рішення змінив у частині вирішення цивільного позову. Статтею 23 ЦК передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає між іншим у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Також, відповідно до ст. 1167 ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Цих вимог в частині стягнення з засудженого на користь потерпілого грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди судами в повній мірі не дотримано. Так, як слідує з матеріалів провадження, злочинними діями засудженого потерпілому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в моральних переживаннях і стражданнях, що їх зазнав потерпілий у зв’язку з спричиненням йому середньої тяжкості тілесного ушкодження. У зв’язку з чим потерпілий тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, під час якого переніс хірургічне втручання витрачав значний час та докладав додаткові зусилля для відновлення звичайного способу та організації свого життя. З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, порушення звичайного способу та ритму життя потерпілого, завдана останньому моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 160 000 грн, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості. Тому виходячи із загальних засад кримінального провадження, а саме: ст.ст.7; 9; 408; 436 КПК, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК колегія суддів вважає за необхідне судові рішення змінити шляхом збільшення суми відшкодування моральної шкоди. Таке стягнення не впливає на обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Постанова від 13.06.2019 Справа № 366/318/17 Провадження № 51-4319км18 Колегія суддів Касаційного кримінального суду Захисник ставить вимогу про зміну судових рішень щодо ОСОБА_1, засудженого за ч.1 ст.»

Огляд судової практики Верховного Суду · прочитано автоматично · Alibi AI

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа № 486/478/17

провадження № 51-8042 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                      ОСОБА_1 ,

суддів                                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,

прокурора                                          ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017150120000177 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу за вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10 вересня 2010 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 14 липня 2014 року на підставі ст. 2 Закону України "Про амністію",

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24 637, 09 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року вирок місцевого суду змінено. Виключено з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на ОСОБА_8 як на особу, з яким ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Зменшено суму матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" з 24 637,09 грн до 723,84 грн.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 27 лютого 2017 року приблизно о 03:00 год. за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, таємно, повторно неподалік Ташликського водосховища викрав з кабельного колодязя магістральний кабель довжиною 6,5 м, чим спричинив ВП "ЮУ АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" матеріальний збиток у розмірі 723,84 грн.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник підприємства просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині зменшення матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з засудженого, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд не дотримався вимог як кримінального процесуального закону, так і норм, передбачених цивільним кодексом, оскільки неправильно встановив розмір завданих збитків від вчиненого злочину, не перевірив безпосередньо та не взяв до уваги докази, які підтверджують вартість відновлювальних робіт та матеріалів. Крім того, вказує, що завдані злочином збитки слід стягувати із винних у солідарному порядку, проте місцевий суд застосував дольову відповідальність.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримав скаргу частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у цьому суді.

Мотиви суду

Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставою для скасування судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції керується ст. 412 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 , кваліфікація його дій, вид та розмір призначеного покарання у касаційному порядку не оскаржуються. Представник цивільного позивача оспорює ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову та вказує на порушення  судом вимог процесуального закону. З такими доводами колегія суддів погоджується.

Так суд першої інстанції у вироку дійшов висновку, що цивільний позов представника потерпілого слід задовольнити та стягнути з засудженого на користь ВП "ЮУ АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 24 637, 09 грн.

Переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанціїухвалив рішення про зменшення суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_7 , до 723, 84 грн, мотивуючи своє рішення тим, що вказані судом витрати не випливають із пред`явленого обвинувачення, а розмір цивільного позову документально не підтверджений.

Зазначені висновки апеляційного суду істотно різняться із висновками місцевого суду.

Положеннями статті 404 КПК України чітко регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо суд першої інстанції дослідив їх неповністю або з порушеннями; апеляційний суд може дослідити докази, які не досліджувалися місцевим судом, виключно в разі, якщо учасники судового провадження заявляли клопотання про дослідження таких доказів під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

За приписами статей 404 та 405 цього Кодексу суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційних скаргах, у тому числі за необхідності - і шляхом дослідження доказів.

Згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом. При цьому виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, якщо цих доказів не було досліджено при апеляційному перегляді вироку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів.Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Оскільки відповідно до ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відноситься до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, вищезазначена вимога стосується також розміру шкоди.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 , ретельно не перевірив усіх вимог цивільного позивача, не дослідив із додержанням вимог ч. 6 ст. 22 КПК України усіх письмових доказів, що стосувалися цивільного позову, не оцінив їх відповідно до ст. 94 цього Кодексу з точки зору належності й допустимості та зменшив розмір відшкодування матеріальної шкоди, пославшись на його недоведеність.

Тобто, в порушення вимог ст. 404 КПК України обставини, встановлені під час кримінального провадження, повторно не досліджувались. При цьому апеляційний суд, надавши іншу оцінку доказам, ніж суд першої інстанції, безпосередньо їх не дослідив.

Таким чином була порушена засада безпосередності, недотримання її судом, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 23 та ст.ст. 86, 94 КПК України означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, а отже, судове рішення, відповідно до ст. 370 цього Кодексу, не може бути визнано законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку , в числі іншого , зазначаються підстави для задоволення цивільного позову. При цьому виходячи із законодавчих приписів у своєму рішенні суд повинен навести точний розрахунок присуджених сум для відшкодування матеріальної шкоди.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга представника підприємства підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову.

З цих підстав суд ухвалив:

Касаційну скаргу представника державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                                 ОСОБА_2                                               ОСОБА_9

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу