Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

м. Київ

Справа №718/54/17

Провадження № 51-1830км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                              ОСОБА_1 ,

суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                                                   ОСОБА_5

захисника                                                   ОСОБА_6 в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року в кримінальному провадженні №12016260110000720 по обвинуваченню

ОСОБА_9 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року ОСОБА_9 визнаний виправданим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачувався у тому, що він 07 листопада 2016 року, приблизно о 04 год., знаходячись у стані алкогольного сп`яніння на вул. Головна в с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області, біля бару "Оскар", знаючи, що належний на праві користування потерпілому ОСОБА_7 автомобіль марки "Опель Вектра" з німецькою реєстрацією, номерний знак " НОМЕР_1 ", не зачинений, сів до салону, де, побачивши у замку запалювання ключ, привів ним у дію двигун і без дозволу ОСОБА_7 , незаконно заволодів цим автомобілем та почав ним рух і в ході руху, не впоравшись з керуванням допустив зіткнення з огорожею господарства АДРЕСА_2 . Своїми діями ОСОБА_9 завдав ОСОБА_7 шкоди на суму 50 251 грн. 07 коп.

Виправдовуючи ОСОБА_9 , суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_9 та вичерпано можливості їх отримання. Також суд першої інстанції навів у вироку покази потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та вказав, що ніхто з них не бачив хто саме заволодів автомобілем.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року зазначений вирок суду першої інстанції залишений без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок суду першої інстанцій та ухвалу апеляційного суду представник потерпілого порушує питання про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які полягали в порушенні права потерпілого на участь у судовому розгляді, про залучення в суді першої інстанції представником потерпілого особи, яка не мала, з огляду на положення КПК України, на це права. Також вказується на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, зокрема, що суд першої інстанції не з`ясував, чому показання, надані ОСОБА_9 на досудовому розслідуванні не співпадають його показанням, наданим в суді, чому показання свідка ОСОБА_13 також є суперечливими, не взято до уваги показання свідка ОСОБА_14 , що суд дав невірну оцінку показанням потерпілого та свідків.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги представника потерпілого.

Захисник виправданого, яка взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.

За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, у касаційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_7 вказує на істотні порушення вимог КПК України, які, зокрема, полягали у тому, що судом було допущено в якості представника потерпілого особу, яка не відповідала вимогам, встановленим п. 1 ч. 3 ст. 58 КПК України, що потерпілий порушував питання про відкладення розгляду кримінального провадження у зв`язку з неможливістю взяти участь, проте суд продовжив розгляд справи.

Перевіривши зазначені доводи, Верховний Суд вважає їх обґрунтованими.

Так, за змістом вимог ст. 58 КПК України потерпілого у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. При цьому, виходячи з вимог ст. 45 КПК України захисником може бути лише адвокати.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження (т. 1 ар.пр. 104), судом у якості представника потерпілого був допущений батько потерпілого ОСОБА_7 – ОСОБА_15 , який в подальшому заявив клопотання про залишення без розгляду цивільного позову потерпілого.

Крім того, у матеріалах провадження, ОСОБА_15 зазначений саме як представник потерпілого, проте у вироку суду першої інстанції ОСОБА_15 вказано як представника цивільного позивача, при цьому жодних документів, на підставі яких суд дійшов висновку, що ОСОБА_15 є представником цивільного позивача в матеріалах провадження не міститься.

Разом з тим, виходячи з положень ст. 63 КПК України представником цивільного позивача у кримінальному провадженні може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

Однак, будь-яких документів, що ОСОБА_15 , з огляду на вимоги як ст. 58, так і ст. 63 КПК України, є адвокатом, матеріали провадження не містять.

Крім того, є незрозумілою позиція суду щодо клопотання потерпілого про відкладення розгляду провадження у зв`язку з неможливістю його участі у судовому засіданні.

Згідно з журналом судового засідання та з технічним записом цього ж засідання, прокурор заперечував проти судового розгляду без участі потерпілого, захисник і обвинувачений покладалися на розсуд суду, проте суд продовжив зазначений розгляд і без участі потерпілого, однак за участю представника потерпілого ОСОБА_15 , допитав ряд свідків.

Наведене, на думку Верховного Суду, свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, якими встановлено права потерпілого у кримінальному провадженні, зокрема, права потерпілого у судовому розгляді, що істотно вплинуло на законність постановлених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом судових рішень.

Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга представника потерпілого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 05 липня 2017 року відносно ОСОБА_9 – скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                     ОСОБА_3