Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня2019 року

м. Київ

справа № 523/18003/15-к

провадження № 51-7289км18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої                                       ОСОБА_1 ,

суддів                                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання    ОСОБА_4 ,

захисника                                         ОСОБА_5 ,

засудженого                                     ОСОБА_6 ,

прокурора                                         ОСОБА_7 ,

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області на вирок Апеляційного суду Одеської області від 14 травня 2018 року у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя   АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені  судом першої інстанції обставини

За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 5ст. 185 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 місяців без конфіскації майна.На підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення  зміни  до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі – Закон № 838-VIII)ОСОБА_6 зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 5 жовтня 2015 року по 23 січня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішено цивільний позов, а також питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд Одеської області 14 травня 2018 року скасував указаний вирок у частині покарання й ухвалив новий, яким засудив ОСОБА_6  за ч. 5 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, а на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону № 838-VIII) зарахував ОСОБА_6 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 5 жовтня 2015 року по 14 травня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.

Суд визнав ОСОБА_6 винуватим у крадіжці майна, поєднаній із проникненням у житло, вчиненій в особливо великих розмірах, повторно за викладених у вироку обставин.

Як установив суд, 24 липня 2015 року о 7:30 ОСОБА_6 проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав належні ОСОБА_8 12 000 євро, 16 000 дол. США, 10 000 російських рублів, що за офіційним курсом Національного банку України становило 290 520 грн, 352 160 грн, 3800 грн відповідно, а також викрав 5 золотих монет, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 679 480 грн.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), вирок апеляційного суду в частині рішення, прийнятого за правилами ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку статей 537, 539 КПК. Посилаючись на приписи Закону України від 18 травня 2017 року № 2046-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення", який набрав чинності 21 червня 2017 року, а також на рішення об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 червня 2018 року, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано зарахував ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 14 травня 2018 року з розрахунку один день такого ув`язнення за два дні позбавлення волі замість одного.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу; засуджений та його захисник заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, правильність його кваліфікації за ч. 5 ст. 185 КК та справедливість призначеного покарання в касаційній скарзі не оспорюються. Тому згідно зі ст. 433 КПК у зазначеній частині оскаржене судове рішення в касаційному порядку не перевіряється.

Що стосуєтьсядоводів прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, то їх не можна визнати прийнятними.

У цьому провадженні встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин 24 липня 2015 року.

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону № 838-VIII, яка набрала чинності після вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно доправового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції згаданого Закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, вирішуючи питання про зарахування ОСОБА_6 строку попереднього ув`язнення у строк покарання, керувався саме наведеною редакцією ч. 5 ст. 72 КК.

З огляду на  приписи ст. 5  вказаного Кодексу та виходячи з висновків у згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду підстав вважати рішення апеляційного суду неправильним колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою безумовне скасування оскарженого судового рішення, під час касаційного провадження не встановлено.

Тому подану касаційну скаргу слід залишити без  задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Апеляційного суду Одеської області від 14 травня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2                                     ОСОБА_1                           ОСОБА_3