Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

11 червня 2019 року

м. Київ

судова справа № 523/11081/17

провадження № 51-9614км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисників                                       ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року про відмову в поновленні строку на   апеляційне оскарження та повернення його апеляційної скарги на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_10 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вказаним вироком затверджено угоду про визнання винуватості, яку укладено між ОСОБА_10 та прокурором відділу прокуратури Одеської області у  кримінальному провадженні, внесеному до    Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420176000000681.

Згідно з угодою ОСОБА_10 засуджено за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України та на підставі ч. 1 ст.  70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у   виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 місяців без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Дарницького районного суду м. Києва від   19 червня 2017 року, остаточно призначено ОСОБА_10 покарання за  сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю із застосуванням штрафу у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Не погоджуючись із вироком, захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 оскаржив його в апеляційному порядку.

Миколаївський апеляційний суд 03 грудня 2018 року ухвалою відмовив захиснику ОСОБА_7 у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року та повернув його апеляційну скаргу.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову в  поновленні строку на оскарження вироку щодо ОСОБА_10 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд не врахував поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку, а тому всупереч положенням п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України прийняв незаконне рішення про відмову в поновленні строку апеляційного оскарження судового рішення та повернення апеляційної скарги, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

На касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 захисники засудженого ОСОБА_10 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подали заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджували про безпідставність заявлених вимог і просили залишити її без задоволення, а ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року – без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та прокурор вважали касаційну скаргу необґрунтованою та просили залишити її без задоволення, а судове рішення – без зміни.

Мотиви Суду:

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.

Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про повернення апеляційної скарги було прийнято на підставі ч. 3 ст. 399 зазначеного Кодексу, п. 4 якої передбачає, що апеляційна скарга повертається особі, котра її подала, у  випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для його поновлення, про що просив захисник ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України, яка встановлює порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Частина 3 цієї ж статті передбачає, що у випадку, коли вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається зі змісту ухвали апеляційного суду, вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі угоди щодо ОСОБА_10 , було проголошено 30 серпня 2017 року, і він набрав законної сили 02 жовтня 2017 року, тоді як апеляційну скаргу на вказане судове рішення захисник ОСОБА_7 подав лише 01 серпня 2018 року, тобто поза межами тридцятиденного строку на його оскарження.

При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку на    апеляційне оскарження зазначеного вироку ОСОБА_7 не навів обґрунтованих підстав для його поновлення, у зв`язку з чим подану ним апеляційну скаргу йому було повернуто.

В обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд зазначив, що захиснику ОСОБА_7 було відомо, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 перебуває в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси, оскільки він  під час підготовчого судового засідання у вказаному місцевому суді заявляв письмове клопотання про його допуск до розгляду в цьому провадженні.

При цьому, Суворовський районний суд м. Одеси ухвалою від 14 серпня 2017 року відмовив захиснику ОСОБА_7 у задоволенні вищевказаного клопотання.

Крім того, вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_10 , було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 06 вересня 2017 року.

За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що посилання ОСОБА_7 на те, що про наявність вироку щодо ОСОБА_10 йому стало відомо лише 01 липня 2018 року є безпідставними та вони не можуть бути визнані поважними причинами пропуску процесуального строку, з чим також погоджується колегія суддів касаційного суду.

Жодних інших причин, що були об`єктивно непереборними та позбавили можливості подати відповідну апеляційну скаргу у передбачений законом строк, захисник не вказав, а тому апеляційний суд правильно зазначив про відсутність поважних причин пропуску процесуального строку.

Наведене свідчить про те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду про відмову в  поновленні строку на апеляційне оскарження вироку та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, мотивованою та обґрунтованою, а підстави для її скасування та задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 відсутні.

Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2018 року про відмову в поновленні строку на   апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2017 року щодо ОСОБА_10 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 — без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                 ОСОБА_2                                 ОСОБА_3