Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 344/15840/16-к · 30.05.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
344/15840/16-к
Дата
30 травня 2019 р.
Суддя
Стефанів Надія Степанівна
  • ст. 185 КК
  • ст. 370 КК
  • ст. 419 КК

Також цитує: ст. 69 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

30 травня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча                                                  ОСОБА_1 ,

судді:                                                ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор                                         ОСОБА_5 ,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції,на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090010003385,

стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Прокурор у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про скасування ухвали апеляційного суду стосовно засудженого ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивував невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого внаслідок м`якості. Стверджує також, що апеляційним судом не дотримано вимог ст. 419 КПК України, оскільки ухвала суду не містить належних мотивів та відповідних підстав, з яких скаргу прокурора визнано необґрунтованою.

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Також вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року апеляційні скарги заступника прокурора Івано-Франківської області та засудженого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2017 року стосовно засудженого ОСОБА_6 – без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами

ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням в житло, повторно, за таких обставин.

21 березня 2016 року приблизно з 16:30 до 18:50 ОСОБА_6 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_1 , підійшов до квартири АДРЕСА_2 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав планшет, годинники, ювелірні вироби та інше майно, з яким з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 33 396,70 грн.

Крім того, 29 травня 2016 року приблизно з 12:00 до 19:30 ОСОБА_6 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_3 , підійшов до квартири АДРЕСА_4 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав грошові кошти, з якими з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 4 300 грн.

Крім того, 14 червня 2016 року приблизно о 16:00 ОСОБА_6 зайшов у під'їзд житлового будинку АДРЕСА_1 , підійшов до квартири АДРЕСА_5 та переконавшись, що у приміщенні квартири нікого немає, за допомогою спеціально пристосованих для цього предметів, відчинив замок вхідних дверей та зайшов всередину, де діючи умисно, таємно, повторно, викрав фотоапарат, мобільний телефон, грошові кошти, з якими з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 6 755,95 грн.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Прокурор у засіданні касаційного суду підтримав касаційну скаргу прокурора, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.1.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

4.1.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж касаційного розгляду

Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, як і кваліфікація дій за вказаним законом у касаційній скарзі не оспорюються.

Розгляд касаційної скарги Суд здійснює в частині перевірки доводів про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості та дотримання вимог процесуального закону апеляційним судом при постановленні ухвали.

5.1 Щодо невідповідності призначеного покарання та порушень вимог процесуального закону

Суд не погоджується з доводами касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину через м'якість та порушень вимог процесуального закону апеляційним судом з огляду на таке.

Суд першої інстанції, обираючи покарання ОСОБА_6 врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, який раніше тричі судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, що свідчить про його стійку направленість на вчинення корисливих злочинів. Обставинами, які пом`якшують покарання, визнав щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій ОСОБА_7 , та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Зазначив також, що враховує думку потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З огляду на що дійшов висновку про справедливість призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

На вказаний вирок стороною обвинувачення було подано апеляційну скаргу, за обґрунтуванням аналогічну касаційній, щодо несправедливо м`якого покарання, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, що є тяжким, дані про особу винного, який неодноразово судимий, має непогашені судимості, повторно вчинив три епізоди квартирних крадіжок, враховуючи наведене у сукупності наголошував, що призначене судом першої інстанції покарання в мінімальних межах санкції статті є явно несправедливим.

До судового рішення процесуальним законом встановлені вимоги щодо його законності, обґрунтованості і вмотивованості. В ухвалі суду апеляційної інстанції в разі прийняття рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення мають міститись підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою [4.1.1, 4.1.2].

Наведені положення процесуального закону судом апеляційної інстанції виконані повною мірою.

В ухвалі апеляційного суду наведено мотивування щодо визнання апеляційної скарги сторони обвинувачення необґрунтованою, спростовані доводи про надто м`яке покарання, тільки з огляду на те, що воно визначено в мінімальних межах санкції статті, але яке при цьому ОСОБА_6 слід відбувати реально.

Судом при призначенні покарання була врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, у тому числі й думка потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо покарання, які претензій до ОСОБА_6 не мали.

Суд погоджується з висновками апеляційного суду також у зв`язку з тим, що судом першої інстанції ОСОБА_6 було призначено більш суворе покарання – у виді 3 років позбавлення волі, замість покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, на яке орієнтувала суд в дебатах сторона обвинувачення.

З огляду на викладене, Судом не встановлено істотних порушень вимог процесуального закону та невідповідності призначеного покарання внаслідок м`якості, що були б підставами до скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року стосовно засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                               ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу