Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

30 травня 2019 року

м. Київ

провадження: № 51-2638 впс19

Голова Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянув подання Вінницького апеляційного суду про вирішення питання про передачу кримінальної справи щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого  ч. 4, ч. 5 ст. 191КК України та ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду, в порядку ст. 38 КПК України 1960 року, надійшло подання Вінницького апеляційного суду про вирішення питання про передачу кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Подання мотивовано тим, що у Шаргородському районному суді Вінницької області неможливо утворити склад суду, оскільки після задоволення самовідводів не вистачає потрібної кількості суддів. Крім того, зазначено, що кримінальна справа тривалий час перебувала у провадженні більшості районних судів Вінницької області. Оскільки, потерпілою у справі є суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 , з цих підстав судді заявляли самовідводи, які були задоволені.

Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках,  справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.

Як вбачається із подання, підставою для передачі даної кримінальної справи є неможливість утворення складу суду у Шаргородському районному суді Вінницької області для розгляду справи по суті після задоволення самовідводів.

В Шаргородському районному суді Вінницької області здійснює правосуддя три судді ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області 14 травня 2019 року задоволено заяву судді ОСОБА_7 про самовідвід.

Відповідно до ст. 17 КПК 1960 року, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  підлягає розгляду колегіально у складі трьох суддів.

Повторне визначення колегії суддів для розгляду вказаної кримінальної справи після задоволення самовідводу не відбулося, так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, оскільки залишилось два судді, а саме ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 .

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 травня 2019 року кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено голові Вінницького апеляційного суду для вирішення питання про передачу справи до іншого суду з вищевказаних підстав.

Також, із подання убачається, що кримінальна справа протягом тривалого часу перебувала у провадженні різних місцевих судів Вінницької області, однак не була розглянута по суті. Оскільки однією із потерпілих по справі є суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 , тому судді заявлялися самовідводи з посиланням на те, що вони перебувають у дружніх стосунках з потерпілою або є її знайомими і це може викликати сумнів у їх неупередженості під час розгляду справи.

Крім того, потерпіла ОСОБА_4 звернулася до Вінницького апеляційного суду з заявою в якій вказувала, що кримінальна справа вісім років перебувала у провадженні різних районних судах Вінницької області. Усі розгляди закінчувались неможливістю створити колегію суддів для розгляду справи після задоволення відводів (самовідводів) суддів. Дана обставина, на її думку, унеможливлює розгляд  справи суддями районних судів Вінницької області, тому матеріали справи необхідно направити до суду в якому буде можливо утворити склад суду для її розгляду.

Головою Вінницького апеляційного суду кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено до Верховного Суду для вирішення питання про передачу даної справи, до суду іншої області для розгляду.

Вивчивши наявні матеріали справи вважаю, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, в окремих випадках,  справа може бути передана на розгляд до суду іншої області з метою забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду.

Як вбачається з наданих матеріалів, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 перебувала на розгляді у різних судах Вінницької області.

Однак, в межах юрисдикції Вінницького апеляційного суду знаходяться суди до яких ця справа не направлялася  та в яких можливо утворити склад суду, необхідний для її розгляду, в тому числі це Могилів-Подільський районний суд Вінницької області та Бершарський районний суд Вінницької області.

З огляду на викладене, Вінницьким апеляційним судом вичерпано не всі можливості, щодо розгляду цієї справи у межах Вінницької області, та безпідставно скеровано подання про зміну підсудності до Верховного Суду, оскільки КПК України (1960р.) передбачений чіткий перелік підстав для передачі справи з одного суду до іншого.

Таким чином, підстави для передачі кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, відсутні.

Інших доводів, передбачених ч. 1 ст. 38 КПК України 1960 року, для направлення кримінальної справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів подання Вінницького апеляційного суду не містить.

Зазначені обставини, відповідно до ст. 38 КПК України 1960 року, не дають достатніх підстав для передачі кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Відповідно, до вимог ст. 42 КПК України (1960р.) спори про підсудність між судами не допускаються. Кримінальна справа з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтями 38-41 цього Кодексу, повинна бути прийнята цим судом до свого провадження.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог КПК (1960р.) Верховний Суд не визначає підсудність у справах, а лише передає справу з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Таким чином, подання Вінницького апеляційного суду залишити без задоволення.

Керуючись ст. 38 КПК України 1960 року,

ухвалив:

Подання Вінницького апеляційного суду про передачу кримінальної справи щодо ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого  ч. 4, ч. 5 ст. 191КК України та ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Голова Касаційного кримінального суду                                       ОСОБА_1