Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 288/1566/15-к

провадження № 51-3876км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретарясудового засідання   ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційнускаргу ОСОБА_6 на вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від9 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 12015060130000060 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Екібастуза Павлоградської області Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі –КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини

За вирокомПопільнянського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2017 року ОСОБА_7 визнано винуватим у заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкодженьтазасуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Вирішено питання процивільний позов.

Як установивсуд, ОСОБА_7 18 лютого 2015 року близько 16:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, в літній кухні домоволодіння АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих  неприязних стосунків умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 рукою, стиснутою в кулак, 6 ударів у ліву частину обличчя та 2 удари ногою по лівій брові, заподіявши йому тяжких тілесних ушкоджень у виді субкон`юнктивального розриву склери лівого ока з випадінням в рану його оболонок, із множиннимиперфоративними виразками рогівки ока, що призвели до втрати зору (нуль).

При перегляді справи 9 листопада 2017 року Апеляційний суд Житомирської області вирок місцевого суду змінив, виключив з мотивувальної частини вироку посилання на протокол одночасного допиту потерпілого ОСОБА_8 ісвідка ОСОБА_9 від 28 квітня 2015 року та протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16 березня 2015 року,у решті вирок залишив без змін.

Вимоги касаційної скаргита узагальнені доводи особи, яка її подала

Укасаційній скарзізасуджений ОСОБА_7 просить скасувати ці судові рішення і закрити провадження за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

На думку засудженого, висновок місцевого суду у вирокупро його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи і недоведенийжодними належними та допустимими доказами.При цьому звертає увагу Суду на те, що без належної оцінки судів першої та апеляційної інстанцій залишилися показання свідка ОСОБА_10 , яка вказувала про його непричетність до вчинення злочину. З огляду на це вважає, що оскаржувані судові рішення є незаконними і підлягають скасуванню.

Позиція учасників судового провадження

Прокуроріз касаційною скаргою засудженого не погодився та просив Суд відмовити у її задоволенні.

Іншим учасникам було належним чином повідомлено про час і місце касаційного розгляду, однак вони в судове засідання не прибули.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, поясненняпрокурора,перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведенів касаційній скарзі,колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволеннюз огляду на таке.

Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У поданій касаційній скарзі засуджений посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з установленими у вироку фактичними обставинами кримінального провадження, тоді як їх перевірку в силу ст. 433 КПК до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.

Під час касаційного перегляду колегія суддів встановила, що висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, установлених судом і детально викладених у вироку, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, яким цей суднадав належну правову оцінку.

Зокрема, такого висновку районний суд дійшов на підставі: показань потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 ,  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , протоколуслідчого експерименту від 28 квітня 2015 року (проведеного за участю потерпілого ОСОБА_8 ), висновку судово-медичного експерта від 22 квітня 2015 року № 802, роз`яснень експерта ОСОБА_15 .

При цьому місцевий суд обґрунтовано поставив під сумнів і не взяв до уваги показання свідка ОСОБА_10 , яка є дружиною засудженого, оскільки вони спростовуються показаннями інших допитаних у судовому засіданні свідків як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, які пояснили, що підстав обмовляти засудженого в них немає, і таких в суді встановлено не було.

Крім того, під час допиту в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 прямо вказав на ОСОБА_7 як особу, яка умисно нанесла йому удари рукою та ногою в обличчя іспричинила тяжкі тілесні ушкодження. Обставини зазначені у вирокупідтвердилав суді і свідок ОСОБА_16 , яка була очевидцем цих подій.

Під час перевірки вироку місцевого суду за апеляційними скаргами  засудженого ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , доводи яких є аналогічними тим, що викладені у касаційній скарзі засудженого, апеляційний суд врахувавши установлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального провадження й докази, досліджені та перевірені ним під час судового розгляду, дійшов умотивованого висновкупро законність вироку та доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину.

Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду є належно обґрунтованими й вмотивованими і за своїм змістом відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК.

При перевірці оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які були би підставами для їх зміни чи скасування, а тому в задоволенні касаційної скарги засудженого слід відмовити.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Попільнянського районного суду Житомирської області від 28 квітня 2017 рокута ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 9 листопада 2017 року щодо нього – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                          ОСОБА_2                         ОСОБА_3