Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 539/607/16-к · 23.05.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
539/607/16-к
Дата
23 травня 2019 р.
Суддя
Макаровець Алла Миколаївна
  • ч. 2 ст. 121 КК
  • ч. 1 ст. 185 КК

Також цитує: ст. 70 КК · ст. 89 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Ця постанова в оглядах судової практики ВС

Правова позиція з огляду судової практики ВСНевідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КК

«ОСОБА_1, засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на неналежну оцінку показань свідків, безпідставність відмови суду першої інстанції допитати очевидця події ОСОБУ_2, чому судом апеляційної інстанції не було надано відповідної оцінки, а також на те, що під час досудового розслідування на свідка було здійснено тиск з боку працівників слідства. Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Із матеріалів провадження вбачається, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК, оскільки не навів мотивів, з яких виходив при постановленні ухвали, та підстав, на яких апеляційні скарги засудженого та захисника визнав необґрунтованими. Засуджений та захисник в апеляційних скаргах порушували питання про те, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не звернув уваги, у тому числі, на такі доводи сторони захисту: 1) Суд на порушення вимог ст. 374 КПК не зазначив мотивів неврахування окремих доказів. Зокрема, суд навів у вироку показання свідка ОСОБИ_4, яка надала відомості про побиття потерпілого іншою особою, не дав оцінки цим свідченням. 2) Під час досудового розслідування на свідка – очевидця події ОСОБУ_2, який не був допитаний під час розгляду провадження судом першої інстанції у зв’язку з розшуком, але показання якого під час слідчого експерименту покладено в основу вироку, було здійснено тиск з боку працівників слідства. З аудіозапису судового засідання суду апеляційної інстанції вбачається, що свідок ОСОБА_2 підтвердив вплив на нього з боку правоохоронних органів. Крім того, його показання в апеляційному суді відрізняються від показань, наданих ним під час слідчого експерименту. Однак суд апеляційної інстанції не надав оцінки цьому факту і взагалі не навів в ухвалі змісту показань свідка ОСОБИ_2, обмежившись вказівкою на те, що під час допиту апеляційним судом цього свідка було спростовано версію сторони захисту щодо непричетності ОСОБИ_1 до заподіяння потерпілому смертельних тілесних ушкоджень. Зазначених у скаргах доводів щодо допущених судом першої інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які, на думку сторони захисту, є істотними, оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд в ухвалі не навів, належним чином не перевірив та не дав на них конкретних, чітких та аргументованих відповідей. Натомість суд обмежився формальною вказівкою на відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду, законність і обґрунтованість вироку з дослівним дублюванням його мотивувальної частини. При цьому Суд звертає увагу на відсутність повноважень у касаційного суду на оцінку доказів і встановлення нових обставин. Таким чином, апеляційний суд допустив порушення частин 1 та 2 ст. 419 КПК, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування. Питання щодо невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК також розглядались у постановах суду від 21.05.2019 року у справі № 751/8636/15-к (провадження № 51-2172 км 18), а також від 23.05.2019 року у справі № 532/1533/16-к (провадження № 51-9364 км 18) Постанова від 22.05. 2019 Справа № 176/2522/15-к Провадження № 51-3915км18 Колегія суддів Другої судової палати у складі Захисник просить скасувати вирок суду першої інстанцій та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не надали належної правової оцінки доказам, здобутим в результаті проведення негласних слідчих дій, що всупереч вимогам ст. 421 КПК апеляційний суд своєю ухвалою погіршив становище засудженого, виключивши з обвинувачення кваліфікацію дій останнього за ч. 2 ст. 369-2 КК та зазначивши, що усі дії обвинуваченого охоплюються одним складом кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК. Зазначається, що в ухвалі апеляційного суду не наведені встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази та не вказані мотиви та норми закону, якими суд керувався, що в порушення вимог ч.3 ст. 404 КПК апеляційним судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про витребування та дослідження доказів, про допит свідків та про призначення експертизи. Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Згідно з матеріалами кримінального провадження, не погоджуючись із ухваленим вироком місцевого суду, обвинувачений та його захисник подали апеляційні скарги, в яких порушували вимоги про скасування вироку і закриття кримінального провадження. В обґрунтування своїх вимог апелянти вказували про недопустимість доказів, якими сторона обвинувачення доводила винуватість, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Також в апеляційній скарзі захисником порушувалось питання про допит окремих свідків та про дослідження деяких письмових доказів. Крім того, обвинувачений в апеляційній скарзі зазначав, що не отримував від ОСОБА_1 кошти в розмірі 1000 грн. за реєстрацію місця проживання ОСОБА_2. В подальшому апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення правил підслідності та щодо недопустимості та неналежності у зв’язку з цим низки доказів, визнав вказані доводи безпідставними і в обґрунтування такого рішення зазначив, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК військовий прокурор постановою доручив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчому військової прокуратури, і прийняття такого рішення не суперечить нормам закону, а тому, як правильно зазначив апеляційний суд, досудове слідство проведено уповноваженою особою і в межах КПК.»

Огляд судової практики Верховного Суду · прочитано автоматично · Alibi AI

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

м. Київ

справа № 539/607/16-к

провадження № 51-7189км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати                                                                                              Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                        ОСОБА_5 ,

засудженого                                                    ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170240001253, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не судимого в порядку ст. 89 Кримінального кодексу України (далі — КК),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК,

за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 березня 2017  року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 3 червня 2016 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:

- за ч. 1 ст.185 КК — на строк 1 рік;

- за  ч. 2 ст. 121 КК — на строк 7 років.

На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Апеляційний суд Полтавської області 21 березня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишив без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 3 жовтня 2015 року близько 01:00 шляхом вільного доступутаємно викрав з території господарства ОСОБА_7 належний останньому металевий масляний гідравлічний домкрат в/п 15 т вартістю 387,5 грн.

Крім того, 9 листопада 2015 року близько 19:00 ОСОБА_6 , перебуваючи у будинку за місцем проживання ОСОБА_8 в м. Лубнах Полтавської області, під час сварки на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ході спільного вживання спиртних напоїв, маючи умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи в руці військовий шкіряний ремінь з пряжкою, з великою силою умисно завдав ним ОСОБА_8 не менше 10 ударів по спині та голові, а також металевою частиною ременя — не менше 3 ударів у життєво важливу частину тіла — голову, після чого ногою, взутою в черевик, з великою силою завдав не менше 3 ударів у життєво важливі частини тіла – грудну клітку та живіт ОСОБА_8 .

У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_6 . ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, від яких помер у лікарні 1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною смерті ОСОБА_8 стала закрита черепно-мозкова травма, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог  кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Аргументуючи вимогу, засуджений посилається на те, що:

- суд дав неналежну оцінку показанням свідків, які в суді повністю підтвердили його власні показання про те, що він дійсно два рази вдарив потерпілого пряжкою ременя по спині та обличчю, однак це було кількома днями раніше,після цього потерпілого ще бачили інші особи, він нормально пересувався та спілкувався;

- показання свідків щодо кількості завданих ним ударів також співпадають з його поясненнями, однак не узгоджуються з висновками експертиз, з яких убачається завдання потерпілому близько 40 ударів, та з кількістю ударів, зазначених у вироку;

- не спростовано його показань про те, що після нього потерпілого також били ОСОБА_9 і ОСОБА_10 ;

- суд першої інстанції не допитав очевидця події ОСОБА_9 , а суд апеляційної інстанції не звернув уваги на показання цього свідка про те, що під час досудового розслідування на нього було здійснено тиск з боку працівників слідства.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- засуджений підтримав касаційну скаргу;

- прокурор вважав судові рішення законними та обґрунтованими і просив залишити їх без зміни.

Мотиви Суду

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні таємного викрадення чужого майна та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК у касаційній скарзі не оскаржуються.

Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

У частинах 1, 2 ст. 419 КПК зазначено, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких цю скаргу визнано необґрунтованою.

Разом із тим вказані вимоги закону при розгляді цього провадження апеляційним судом залишилися невиконаними.

З матеріалів провадження вбачається, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 419 КПК, оскільки не навів мотивів, з яких виходив при постановленні ухвали, та підстав, на яких апеляційні скарги засудженого та захисника визнав необґрунтованими.

Засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_11 в апеляційних скаргах порушували питання про те, що суд першої інстанції при ухваленні вироку не звернув уваги, у тому числі, на такі доводи сторони захисту:

1) Суд на порушення вимог ст. 374 КПК не зазначив мотивів неврахування окремих доказів.

Зокрема, суд навів у вироку показання свідка ОСОБА_12 , яка показала, що разом з ОСОБА_13 приходила до будинку ОСОБА_8 , який ледве говорив, був побитий. Вона спитала, хто його побив, на що той начебто сказав "Стовба". Напередодні, можливо, за 2 дні до цього, вона також приходила до ОСОБА_8 та бачила його на подвір`ї біля хвіртки з побитою головою. На голові була зеленка. Тоді ОСОБА_8 їй казав, що це ОСОБА_6 побив його ременем по голові.

Разом із тим, суд таким показанням свідка оцінки не дав і незважаючи на те, що свідок надала відомості про побиття потерпілого іншою особою, визнав її показання такими, що підтверджують винуватість ОСОБА_6 .

2) Під час досудового розслідування на свідка – очевидця події ОСОБА_9 , який не був допитаний під час розгляду провадження судом першої інстанції у зв`язку з розшуком, але показання якого під час слідчого експерименту покладено в основу вироку, було здійснено тиск з боку працівників слідства.

З аудіозапису судового засідання суду апеляційної інстанції вбачається, що свідок ОСОБА_9 підтвердив вплив на нього з боку правоохоронних органів.Крім того, його показання в апеляційному суді відрізняються від показань, наданих ним під час слідчого експерименту. Однак суд апеляційної інстанції не надав оцінки цьому факту і взагалі не навів в ухвалі змісту показань свідка ОСОБА_9 ,обмежившись вказівкою на те, що під час допиту апеляційним судом цього свідка було спростовано версію сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_6 до заподіяння потерпілому смертельних тілесних ушкоджень.

Зазначених у скаргах доводів щодо допущених судом першої інстанції порушень вимог кримінального процесуального закону, які, на думку сторони захисту, є істотними, оскільки перешкодили чи могли перешкодити суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення, апеляційний суд в ухвалі не навів, належним чином не перевірив та не дав на них конкретних, чітких та аргументованих відповідей. Натомість суд обмежився формальною вказівкою на відсутність істотного порушення вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду, законність і обґрунтованість вироку з дослівним дублюванням його мотивувальної частини.

При цьому Суд звертає увагу на відсутність повноважень у касаційного суду на оцінку доказів і встановлення нових обставин.

Таким чином, апеляційний суд допустив порушення частин 1 та 2 ст. 419 КПК, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення та відповідно до   ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування.

З урахуванням зазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону Суд не вбачає підстав для надання оцінки доводам у касаційній скарзі в іншій частині. Водночас, враховуючи, що вказані у скарзі засудженого недоліки можуть бути усунуті на стадії апеляційного розгляду, його касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК, надати оцінку всім доводам в апеляційних скаргах та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 369, 412, 419, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 21 березня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                           ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу