Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

23 травня 2019 року

м. Київ

справа 166/1372/15

провадження № 51-594 км 18

Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання                        ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисника                                       ОСОБА_6 ,

засудженої                                      ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 08 серпня 2018 року щодо неї у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001565, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Тур Ратнівського району Волинської області, жительки смт РатнеВолинської області, такої, що не має судимості;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , такої, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ратнівський районний суд Волинської області вироком від 03 листопада 2016 року визнав винуватою та засудив ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права обіймати посади в митних органах ДФС на строк 1 рік. Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 20 400 грн, із позбавленням права обіймати посади в митних органах ДФС на  строк 1 рік.

Апеляційний суд Волинської області ухвалою від 08 серпня 2018 року залишив апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_7 - без змін.

Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 в апеляційному порядку не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винною і засуджено за пособництво ОСОБА_8 в отриманні від ОСОБА_10 неправомірної вигоди в розмірі 7800 грн за безперешкодне митне оформлення транспортних засобів для тимчасового ввезення їх на митну територію України, яке відбулося 30 липня 2015 року о 24-й годині на митному посту "Доманове" Волинської митниці ДФС за обставин, детально викладених у вироку.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які  їх подали

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень і закриття кримінального провадження щодо неї.

Вважає, що у провадженні відсутні належні та допустимі докази її винуватості у вчиненні злочину, за який її засуджено. Апеляційний суд відповідних доводів апеляційної скарги її захисника не врахував і безпідставно залишив цю скаргу без задоволення, а обвинувальний вирок щодо неї - без зміни.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, засуджена та її захисник зазначали про необхідність задоволення поданої скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

З огляду на положення ст. 438 КПК невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розглядуне є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 368 КК, зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 цього Кодексу.

Зокрема, винуватість засудженої ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 , а також іншими зібраними у справі доказами, які узгоджуються між собою, були отримані в порядку, визначеному законом, і досліджені судом першої інстанції, а саме:

- даними протоколу огляду та вручення грошових коштів від 30 липня 2015 року, згідно з яким ОСОБА_10 в присутності понятих на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину від 29 липня 2015 року вручено 50  купюр номіналом 200 грн (загальною сумою 10 000 грн), помічених спеціальним барвником із зазначенням серії та номера кожної банкноти;

- даними протоколу обшуку від 31 липня 2015 року, відповідно до якого в ОСОБА_7 на її робочому місці в пункті пропуску через державний кордон України "Доманове" в Ратнівському районі Волинської області було виявлено та вилучено 39 купюр номіналом 200 грн (загальною сумою 7800 грн), серія та номера яких співпадають із зазначеними в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 30 липня 2015 року;

- даними протоколу освідування ОСОБА_7 від 31 липня 2015 року тощо.

З огляду на викладене за встановлених фактичних обставин кваліфікація діяння ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 368 КК є правильною.

Призначене ОСОБА_7 покарання, на думку колегії суддів касаційного суду, відповідає вимогам статей 50, 65 КК, є необхідним і достатнім для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Апеляційний суд переглянув вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_11 іпостановив мотивовану ухвалу, якою залишив цю скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 - без змін. При цьому доводи, викладені в апеляційній скарзі, зокрема ті, на які ОСОБА_7 посилається в касаційній скарзі, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який мотивовано їх спростував.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою. Після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з`ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали.

З матеріалів кримінального провадження видно, що після виконання судом апеляційної інстанції дій, передбачених статтями 342-345 КПК, захисник ОСОБА_6 у порядку ч. 3 ст. 404 КПК заявив клопотання про повторне дослідження протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 03 серпня 2015 року.

Апеляційний суд не задовольнив клопотання, оскільки зазначений доказ досліджувався судом першої інстанції і захисник у суді апеляційної інстанції не заперечував, що цей доказ був досліджений повністю і без порушень.

Такі дії суду апеляційної інстанції повністю узгоджуються з вимогами ч. 3 ст. 404 КПК, і доводи в касаційній скарзі щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 349 КПК є безпідставними.

Також суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про законність проведених у цьому кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки вони здійснювалися на підставі відповідних судових рішень і процесуальних рішень прокурора, які відкривалися стороні захисту в порядку ст. 290 КПК.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для зміни чи скасування оскаржених судових рішень щодо ОСОБА_7 , у справі не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга засудженої не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 03 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 08 серпня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а її касаційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                                  ОСОБА_3