Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

23 травня 2019 року

м. Київ

справа № 761/21652/18

провадження № 51-9213км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурорів                                                             ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

захисників                                                              ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_8 в  інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 липня 2018 року та ОСОБА_9 в  інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_11 і ОСОБА_10 та продовжено обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Не погодившись із вказаною ухвалою в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захисники ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 09 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати ухвали апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Стверджують про те, що рішення судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, прийняте на підставі положень ст. 392 КПК України, є безпідставним, оскільки ст. 315 КПК України не передбачено право суду продовжувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційні скарги захисників не надходило.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити та скасувати ухвали апеляційного суду.

Прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вважали касаційні скарги необґрунтованими, просили залишити їх без задоволення, а ухвали апеляційного суду  – без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, під час підготовчого судового засідання продовжено обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Не погодившись із вказаною ухвалою захисники ОСОБА_8 й ОСОБА_9 подали апеляційні скарги та ухвалами судді апеляційного суду прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаними скаргами.

Як убачається зі змісту ухвал Апеляційного суду міста Києва від 09 та 10 липня 2018 року, суддя, керуючись положеннями статей 314, 392 КПК України, дійшов висновку, що апеляційні скарги подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та, у зв`язку з цим, відповідно до вимог ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження. При цьому вказав, що апеляційні скарги подані на рішення в тій частині, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, оскільки закон передбачає право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою під час досудового розслідування, в той час як кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

За змістом п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судовим провадженням є кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими обставинами.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 13 червня 2018 року, якою продовжено обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, була постановлена в підготовчому судовому засіданні, тобто, відповідно до наведених положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України відноситься до рішень, які прийняті під час судового провадження, та, з огляду на положення ч. 2 ст. 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає, рішення судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є правильним.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК, та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказували захисники у своїх касаційних скаргах, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 липня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 липня 2018 року залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_8 в  інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в  інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                                    ОСОБА_3