Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 465/7913/13-к

провадження № 51-6523 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                                        ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

захисників                                       ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника потерпілої                        ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що діють в інтересах засудженого ОСОБА_9 , на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 15, п. п. 1, 5, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,          п. п. 5, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України із застосуванням положень ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.

Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 24 квітня 2014 року закрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_11 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на вирок Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року.

Засуджений ОСОБА_9 16 січня 2017 року подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року щодо нього. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року відмовлено ОСОБА_9 у поновленні такого строку, а його апеляційну скаргу повернуто.

Вказану ухвалу про повернення апеляційної скарги захисником ОСОБА_7 , що діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 , оскаржено у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 лютого        2017 року – без зміни.

15 листопада 2017 року засуджений ОСОБА_9 звернувся із заявою, у якій ставив питання про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року про закриття апеляційного провадження. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року таку заяву залишено без задоволення.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційних скаргах захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду від 24 квітня 2018 року і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування свого прохання зазначають, що поза увагою апеляційного суду залишилися доводи в заяві ОСОБА_9 про те, що він не давав згоди на відклик апеляційної скарги захисником, в судовому засіданні під час розгляду цієї заяви засуджений присутній не був і не був обізнаний про прийняте апеляційним судом рішення. Захисники наголошують, що ухвала апеляційного суду не містить відповідей на жодний довід, викладений у заяві ОСОБА_9 .

Позиції інших учасників судового провадження

Представник потерпілої ОСОБА_12 – адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні подав заперечення на касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без зміни, наголошуючи про її законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали касаційні скарги, прокурор заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є  рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Залишаючи без задоволення заяву засудженого ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від          24 квітня 2014 року, апеляційний суд вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються, зокрема: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає, щоб рішення не ставилося під сумнів, коли суди остаточно вирішили питання. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень, тобто жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто для нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлені обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду від 24 квітня 2014 року ОСОБА_9 послався на те, що його захисник ОСОБА_11 не погоджувала з ним заяви про відклик апеляційної скарги, своєї згоди на відклик цієї скарги він не давав, у судовому засіданні присутній не був і про рішення, яке прийняв суд апеляційної інстанції, йому не було повідомлено.

Так, з матеріалів кримінального провадження випливає, що засуджений    ОСОБА_9 у 2017 році звернувся до суду з апеляційною скаргою і клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Франківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2013 року, однак йому було відмовлено в поновленні такого строку, а апеляційну скаргу повернуто. При цьому, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_9 , крім іншого, вказував на незадовільний стан здоров`я, психологічний тиск на нього з боку прокурора і на те, що йому не було роз`яснено наслідків відмови від апеляційного оскарження вироку.

При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що незважаючи на категоричне заперечення ОСОБА_9 факту підписання згоди на відклик апеляційної скарги його захисником, що на його переконання є нововиявленою обставиною, жодних доказів на підтвердження цього ним не надано.

Апеляційний суд також дійшов обґрунтованого висновку, що доводи          ОСОБА_9 , наведені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, спростовані його заявою про поновлення процесуального строку від 16 січня 2017 року, у якій він зазначив, що письмову згоду надав начебто під тиском.

Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду, що у ОСОБА_9 на час вчинення процесуальних дій був захисник, який не повідомляв про вчинення тиску на нього чи його підзахисного.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2014 року, за якою закрито апеляційне провадження в порядку глави 34 КПК України, не встановивши обставин на підтвердження доводів засудженого, які б відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України можна було визнати нововиявленими, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без задоволення.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги захисників залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2018 року залишити без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , що діють в інтересах засудженого ОСОБА_9 , – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                                  ОСОБА_3