Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 639/4443/17

провадження № 51-9410 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                               ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                             ОСОБА_5 ,

засудженого                          ОСОБА_6 ,

захисника                                    ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2018 року та вирок Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року стосовно

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Харкова, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Жовтневий районний суд м. Харкова вироком від 02 лютого 2018 року засудив ОСОБА_6 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КК України вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 травня 2017 року, за яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8 500 грн, постановлено виконувати самостійно.

Апеляційний суд Харківської області 24 липня 2018 року скасував вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 у частині призначення покарання та ухвалив новий, за яким:

- призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднав невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 травня 2017 року та остаточно визначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;

- відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу постановив виконувати самостійно;

- виключив з вироку суду першої інстанції посилання на речові докази.

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 27 червня 2017 року, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння на АДРЕСА_2 , з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , застосовуючи наявний у нього розкладний ніж, вчинив на останнього напад, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_6 та правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок апеляційного суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання, в достатній мірі не врахував те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період незнятої та непогашеної судимості, взагалі не визнав своєї винуватості. Крім того, прокурор зазначає про те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог кримінального процесуального закону одночасно скасував вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання та змінив дане судове рішення шляхом виключення з нього рішення про речові докази, при цьому постановив лише одне судове рішення.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що під час досудового розслідування стороні захисту не були відкриті усі матеріали слідства та речові докази, які були судом враховані під час ухвалення вироку. Посилається також на те, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Крім того, зазначає про порушення вимог кримінального процесуального закону під час допиту адвоката ОСОБА_9 .

Позиції учасників судового провадження

Захисник та засуджений підтримали доводи своєї касаційної скарги, просили її задовольнити, щодо доводів касаційної скарги прокурора заперечували.

Прокурор не підтримав доводи касаційної скарги сторони обвинувачення та заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Цих вимог закону суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, захисник ОСОБА_7 та засуджений, не погоджуючись із вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2018 року, подали апеляційні скарги.

У поданих апеляційних скаргах прокурор указував на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, захисник зазначав про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, захисник на обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на порушення вимог ст. 290 КПК України - невідкриття стороною обвинувачення доказів у даному кримінальному провадженні, здобутих під час досудового розслідування.

Однак, суд апеляційної інстанції належним чином вищезазначених доводів апеляційної скарги захисника не перевірила, не навела переконливих мотивів для їх спростування та не зазначила підстав, через які залишила їх без задоволення.

Крім того, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 65, ч. 3 ст. 47 КПК України, без згоди обвинуваченого, допитав адвоката ОСОБА_9 , яка здійснювала захист ОСОБА_6 під час досудового слідства і в суді першої інстанції, з приводу обставин відкриття матеріалів провадження.

Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити усі доводи, наведені в апеляційних скаргах, і ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року стосовно ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                             ОСОБА_3