Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

Справа №759/2257/17

Провадження № 51- 1772 км 18

Верховний Суд  колегією суддів Другої судової палати  Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого –              ОСОБА_1 ,

суддів:                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря

судового засідання      ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора                     ОСОБА_5 ,

засуджених                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників                     ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянув в судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2017 року  апеляційну скаргу ОСОБА_6  року залишено без руху.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року  апеляційну скаргу ОСОБА_6 повернуто особі, яка її подала на підставі положень п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст заперечень на касаційну скаргу

У касаційній скарзі з доповненнями до неї ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просить призначити новий розгляд провадження в апеляційному суді. Зазначає, що апеляційним судом безпідставно повернуто йому апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України. Стверджує, що апеляційним судом було необґрунтовано вказано як недолік апеляційної скарги не зазначення конкретного судового рішення, яке оскаржувалося в апеляційному порядку.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_11 , підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.

Засуджені ОСОБА_7 ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не заперечили проти задоволення касаційної скарги, поклавшись при вирішенні цього питання на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_5 вважає касаційну скаргу ОСОБА_6 необґрунтованою та просить її залишити без задоволення.

Мотиви суду

Заслухавши доповідача, вислухавши доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга повертається, якщо, окрім іншого, особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Як вбачається із кримінального провадження ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року зазначену апеляційну скаргу ОСОБА_6 було повернуто.

Твердження ОСОБА_6 про незаконність ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху та про її повернення є безпідставними.

З матеріалів провадження вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду                   м. Києва від 11 травня 2017 року відмовлено у відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року (а.п.5).

ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу від 18 травня 2017 року, в якій хоч і послався на те, що оскаржуваною є ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року, проте, фактично навів свої доводи щодо незаконності, на його думку,  ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року (а.п.12). У доповненні до апеляційної скарги від 22 травня 2017 року ОСОБА_6 зазначив як вимогу визнати незаконним рішення про повернення його заяви від 12 березня 2017 року (заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року) так і про незаконність ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2017 року (а.п. 16).

Оскільки суд був позбавлений можливості визначити, яке конкретно судове рішення стало підставою для звернення ОСОБА_6  з апеляційною скаргою, суддя – доповідач дійшов правильного висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, постановивши ухвалу від 19 червня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку на усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду міста Києва від 19 червня 2017 року ОСОБА_6 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції (а.п.26), проте                  не усунув недоліки своєї апеляційної скарги та не зазначив яке з судових рішень він оскаржує в апеляційному порядку.

За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що                    ОСОБА_6 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі від 19 червня 2017 року.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року є законною та обґрунтованою.

У касаційній скарзі не наведено доводів щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК України , п. 15 "Перехідні положення" КПК України  (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 07 серпня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                     ОСОБА_2                                 ОСОБА_3