Назад до результатів
Дані реєструПостанова Верховного Суду · Касаційний кримінальний судСправа № 308/10396/15-к · 16.05.2019
ЄДРСР

Судове рішення · Постанова

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Справа №
308/10396/15-к
Дата
16 травня 2019 р.
Суддя
Маринич В`ячеслав Карпович
  • ч. 2 ст. 286 КК

Також цитує: ст. 75 КК · ч. 1 ст. 76 КК

Джерело: дані реєстру

Обов'язковий висновок

Висновок щодо застосування норми права

Висновок щодо застосування норми праваРезультат ще не прочитано. Висновку щодо застосування норми права ми в цій постанові поки не знайшли.
Не є обов'язковим висновком щодо застосування норми права

Мотиви Верховного Суду

Мотиви Верховного СудуРезультат ще не прочитано. Мотиви можна прочитати в повному тексті нижче.

Що вирішив суд

Ми ще не прочитали це рішення. Текст нижче — повний і незмінений, як його опублікував реєстр.

Текст рішення

Оригінал у реєстрі

Рішення знеособлене держателем реєстру: імена учасників замінено на позначки на кшталт ОСОБА_1. Ми не деанонімізуємо їх.

Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 308/10396/15-к

провадження № 51-586км17

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,

прокурора                                                              ОСОБА_5 ,

засудженого                                                          ОСОБА_6 ,

захисника                                                               ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2017 року в кримінальному провадженні № 12014070170000980 щодо

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік і покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 30 червня 2017 року подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2017 року відмовлено захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку апеляційного оскарження вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року та повернуто його апеляційну скаргу з підстав пропущення строку на апеляційне оскарження і відсутності підстав для його поновлення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому захисник зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив йому у поновленні строку на  апеляційне оскарження вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року, оскільки він та ОСОБА_6 не були присутні при проголошенні вироку, а копію вироку він отримав лише 14 червня 2017 року. Крім того зазначає про те, що в період з 7 по 13 червня перебував на стаціонарному лікуванні, що завадило вчасно подати апеляційну скаргу.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити та скасувати ухвалу апеляційного суду.

Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України, якою встановлено порядок і строки апеляційного оскарження, апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судового рішення, пов`язані дійсно з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнювали можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається із оскаржуваної ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2017 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2017 року повернуто особі, яка її подала, оскільки цю скаргу було подано після закінчення строку на апеляційне оскарження та підстав для поновлення пропущеного строку апеляційний суд не вбачає.

На обґрунтування прийнятого рішення апеляційний суд зазначив про те, що твердження захисника в клопотанні про його перебування на лікуванні та одержання ним копії вироку лише 14 червня 2017 року як на підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути обґрунтованими, оскільки стаціонарне лікування тривало лише 7 днів і ці причини не охоплюють всього періоду, відведеного законом для оскарження вироку суду в апеляційному порядку.

Зазначені захисником ОСОБА_7 у апеляційній скарзі підстави поважності пропуску строку на апеляційне оскарження були детально перевірені, проаналізовані та спростовані апеляційним судом.

При цьому апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що захисник мав можливість оскаржити вирок місцевого суду у встановлений законом строк.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду. З таким висновком погоджується і Суд касаційної інстанції.

Суд уважає, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про поновлення процесуального строку дотримався положень п. 4 ч. 3 ст. 399КПК України, та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам статей 372, 419 цього Кодексу.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду, не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2017 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                          ОСОБА_3

Це не юридична консультація. Перевіряйте текст постанови в реєстрі за посиланням угорі.

А як вирішували справи, схожі на вашу?

Підберемо рішення за вашою статтею та обставинами, покажемо, чим вони завершувались і який строк типовий.

Перевірити мою справу