Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 161/16766/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-сс/802/216/18

Провадження № 51 – 10609 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого           ОСОБА_1 ,

суддів                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                                      ОСОБА_4 ,

прокурора                                                                           ОСОБА_5 ,

представника потерпілих

ОСОБА_6 та ОСОБА_7                            адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілого                                                                                   ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – адвоката

ОСОБА_8 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року.

Зміст судових рішень і встановлені обставини

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 від 31 серпня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12016030000000123 від 20 липня 2016 року, за фактом дорожньо-транспортної пригоди закрито за відсутністю в діянні ОСОБА_10 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від

23 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 на постанову слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження від 31 серпня 2018 року.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року відмовлено представнику потерпілого ОСОБА_6 – адвокату ОСОБА_8 у поновленні строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8 , діючи в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що 23 листопада 2018 року ухвала слідчого судді не оголошувалася, про результати розгляду його повідомили телефоном 26 листопада 2018 року, а копію ухвали йому направлено лише 27 листопада 2018 року. Вважає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті свого рішення зазначених обставин не перевірив та не врахував. Крім того, указує на те, що апеляційний суд не повідомив належним чином потерпілого про дату і час розгляду справи, а також проігнорував клопотання адвоката ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи.

Заперечень на касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 від учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні висловили доводи на підтримання касаційної скарги і просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 частково обґрунтованою і просила її задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370, ст. 418 ч. 2 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення (ст. 399 ч. 3 КПК України).

Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.

Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

У ст. 395 частинах 2 та 3 КПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Правило дотримання п`ятиденного строку на оскарження ухвал слідчого судді з дня їх оголошення, передбачене ст. 395 ч. 2 п. 3 КПК України, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

За змістом ст. 117 ч. 1 КПК України строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

У апеляційній скарзі, обґрунтовуючи дотримання строків на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_8 посилався на те, що ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2018 року оголошено без  участі потерпілих та їх представника, а копію зазначеної ухвали скаржнику направлено лише 27 листопада 2018 року.

Мотивуючи своє рішення про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену ст. 399 ч. 3 п. 4 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення. При цьому апеляційний суд зазначив, що як убачається із журналу судового засідання та тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді, її було постановлено за участю потерпілого ОСОБА_6 та його представника – адвоката ОСОБА_8 , а тому апелянт мав змогу оскаржити ухвалу слідчого судді в межах п`ятиденного строку.

Разом з тим, із журналу судового засідання від 23 листопада 2018 року видно, що фіксування провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось, що є порушенням ст. 107 ч. 4 КПК України, відповідно до вимог якої фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим, і відповідно до вимог ст. 412 КПКИ України істотним порушенням кримінального процесуального закону.

У порушення вимог статей 370, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції не встановив зазначеного порушення та належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги щодо обставин і строку її подання та прийняття і оголошення ухвали слідчого судді від 23 листопада 2018 року.

Крім того, згідно із супровідним листом Луцького міськрайонного суду Волинської області копію зазначеної ухвали слідчого судді адвокату ОСОБА_8 направлено

27 листопада 2018 року.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами           ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 –  задоволенню частково.

При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 |ОСОБА_2 |ОСОБА_3 |