Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

25 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 688/1549/17

провадження № 51-8655км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                       ОСОБА_1 ,

суддів                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                             ОСОБА_4 ,

прокурора                            ОСОБА_5 ,

захисника                            ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 5 червня 2018 року.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2002 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 125 КК України до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі.

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 12 грудня 2017  року залишив без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за  нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2002 року.

Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 05 червня 2018 року апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду від 12 грудня 2017 року – без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду від 5 червня 2018 року і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування свого прохання зазначає, що йому та його підзахисному суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про ознайомлення з  матеріалами кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , натомість, порушуючи вимоги п. 14 ч. 3 ст. 42, ч. 2 ст. 317 КПК України, суд необґрунтовано вказав про ознайомлення з матеріалами провадження під час основного розгляду справи. Також наголошує, що суд безпідставно відмовив у приєднанні до  матеріалів кримінального провадження письмових пояснень свідка ОСОБА_8 , чим порушив вимоги п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України, а суд апеляційної інстанції залишив усі ці порушення поза увагою.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу.

Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є  рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Залишаючи без задоволення заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд за  нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2002 року, вказаних вимог закону суд дотримався.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються, зокрема: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не  були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає, щоб рішення не  ставилось під сумнів, коли суди остаточно вирішили питання. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень, тобто жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто для нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлені обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

У заяві про перегляд вироку апеляційного суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_7 послався на те, що: свідок ОСОБА_9 під час розгляду кримінальної справи в суді надала неправдиві показання, органи досудового розслідування та суд взагалі не допитали свідка ОСОБА_8 , вирок суду обґрунтовано сфальсифікованими доказами.

Як убачається із заяви ОСОБА_7 та копії ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2017 року, що містяться у  матеріалах провадження, показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_11 були предметом дослідження та аналізу в судах і відомі засудженому на час ухвалення вироку апеляційним судом.

Також місцевий суд надав відповідь на доводи ОСОБА_7 щодо неприйняття суддями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 присяги судді. При цьому суд послався на лист за підписом керівника апарату Апеляційного суду Хмельницької області від  09 лютого 2017  року, відповідно до якого в особових справах суддів відсутні такі дані, та  зробив обґрунтований висновок, що цей факт не свідчить про неприйняття суддями присяги, а лише констатує відсутність цих бланків в особових справах.

При цьому суд дійшов правильного висновку, що інші обставини, на які ОСОБА_7 посилається як на підставу перегляду вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2002 року, не є нововиявленими з урахуванням положень ч. 2 ст. 459 КПК України.

Доводи засудженого ОСОБА_7 щодо фальсифікації протоколу судового засідання, які перевірив суд апеляційної інстанції, не були підтверджені. Зокрема, цей суд правильно послався на те, що жодних зауважень на протокол судового засідання ні ОСОБА_7 , ні його захисник не подавали, та вказав, що сам засуджений під час розгляду його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку апеляційного суду щодо нього не заперечував. При цьому апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що висловлені засудженим ОСОБА_7 та його захисником ОСОБА_6 в  суді апеляційної інстанції сумніви щодо справжності підписів у протоколі судового засідання мають характер припущень та не можуть вважатись нововиявленими обставинами відповідно до ст. 459 КПК України.

Твердження засудженого та його захисника про неознайомлення їх з матеріалами кримінального провадження суд апеляційної інстанції також перевірив, правильно вказавши, що вони спростовуються матеріалами кримінального провадження, з  посиланням на аркуші цих матеріалів.

З такими висновками погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.

Також суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що викладені в  заяві засудженого обставини щодо неврахування пояснень, наданих свідком ОСОБА_8 , не є тими обставинами, що могли вплинути на судове рішення, та не вказували про наявність підстав для перегляду вироку суду з цих підстав.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд вироку Апеляційного суду Хмельницької області від 18 липня 2002 року щодо нього в порядку глави 34 КПК України, не встановивши обставин на  підтвердження доводів засудженого, які б відповідно до ч. 2 ст. 459 цього Кодексу можна було визнати нововиявленими, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без задоволення.

Вказані обставини перевірив суд апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду від 12 грудня 2017 року відповідно до вимог ст.  419 КПК України надав належну оцінку доводам, викладеним в апеляційних скаргах ОСОБА_7 , та правильно відмовив у задоволенні цих скарг.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б  підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                        ОСОБА_2                        ОСОБА_3