Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

23 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 757/24760/18

провадження № 51-9734 км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:

головуючого                                       ОСОБА_1 ,

суддів                                                   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,

прокурора                                         ОСОБА_5 ,

заявниці                                            ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу та доповнення до неї              ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду  м. Києва від 23 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня                     2018 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня                 2018 року повернуто скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Печерського УП ГУ НП в м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою                 від 4 травня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення їй строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва                від 23 травня  2018 року та повернуто їй апеляційну скаргу.

Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_6 , посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді, зазначає, що заяву про злочин, вчинений у Верховному Суді 4 травня                2018 року, вона подала до поліції цього дня, однак поліція довгий час не знаходила цієї заяви і не надавала відомостей щодо результату її розгляду, а суд першої інстанції, на думку скаржниці, не зважив на її доводи та безпідставно повернув їй скаргу.

Крім того, ОСОБА_6 вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив їй у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки вона надала всі належні документи щодо перебування її на лікарняному. Тобто, на думку скаржниці, вона вказала на поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, однак суд не зважив на такі доводи та постановив неправомірне судове рішення.

Між тим скаржниця зазначає, що ухвалу слідчого судді вона отримала                          поштовим відправленням 8 червня 2018 року, а перебування на лікарняному підтвердила наданими копіями листів з картки амбулаторного хворого.

Заслухавши доповідь судді, доводи скаржниці, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора, яка  заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви Суду

Відповідно до  Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) підставами для перегляду справи в касаційному порядку можуть бути: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно із частиною 1 статті 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням  заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Отже, в ініційованому учасником кримінального провадження клопотанні про поновлення процесуального строку має бути наведено причини, через які цей строк пропущено.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Як убачається з матеріалів провадження, не погодившись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року ОСОБА_6 подала 30 липня 2018 року апеляційну скаргу на неї та клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції ухвалою від 7 серпня 2018 року відмовив у поновленні такого строку та повернув останній апеляційну скаргу.

Також, ОСОБА_6 13 серпня 2018 року звернулась до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою, яка є аналогічною до попередньої апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва                      від 23 травня 2018 року та просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Причини пропуску цього строку ОСОБА_6 обґрунтовувала тим, що після подій 4 травня 2018 року, у неї погіршився стан здоров'я і вона вимушена була проходити курс лікування, а тому вчасно не встигла подати апеляційну скаргу.

На підтвердження таких підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_6 надала суду ксерокопії виписки з історії хвороби, які містяться в матеріалах провадження за скаргою, а саме дані про відвідування лікарів та проходження курсу лікування з 2 червня 2018 року, 29 червня                 2018 року з продовженням лікування 11 липня 2018 року та про відвідування лікаря 21 липня 2018 року. Такі документи засвідчені самою ОСОБА_6 , у них зазначено дати відвідування та відповідні діагнози, а також остання додатково надала суду довідку до акта огляду МСЕК щодо ОСОБА_7 та виписку із медичної карти стаціонарного хворого стосовно останнього.

Такі ксерокопії медичних документів містяться в матеріалах провадження за скаргою (а.п.34-41).

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання ОСОБА_6 зазначив, що остання 8 червня 2018 року тримала копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року, а підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження вважала її захворювання, з приводу яких вона зверталась за допомогою до лікаря, а також медичні документи долучені до апеляційної скарги.

Однак суд апеляційної інстанції враховуючи доводи зазначені скаржницею в апеляційній скарзі, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнав їх неспроможними та зазначив, що амбулаторне лікування не перешкоджало ОСОБА_6 вчасно подати апеляційну скаргу.

З такими твердженнями суду погоджується і колегія суддів та вважає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_6 є неспроможними з огляду на таке.

Відповідно до  положень пункту 3 частини 2 стаття 395 КПК, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до частини 3 статті 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 суд першої інстанції направив копію ухвали слідчого судді, про що скаржниця не заперечує у своїй касаційній скарзі, а тому п`ятиденний строк оскарження у цьому випадку обчислюється відповідно до частини 3 статті 395 КПК з дня отримання копії судового рішення.

Посилання ж ОСОБА_6 на те, що вона перебувала на лікарняному, переживала за сина, який перебуває  тяжкому стані, а також на те, що має дуже маленьку пенсію, якої не вистачає на оплату стаціонарного лікування, не вказують, що остання не мала реальної можливості вчасно подати апеляційну скаргу.

Отже, при постановленні ухвали про відмову в задоволенні клопотання                 ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року суд апеляційної інстанції виходив із обставин, зазначених саме у клопотанні, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у цьому клопотанні поважних причин для поновлення строку оскарження та повернув апеляційну скаргу.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.

Крім того, сама ухвала слідчого судді не може бути предметом оскарження суду касаційної інстанції з огляду на положення частини 4 статті 424 КПК, відповідно до якої ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

А тому підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 433, 434, 436, 440-442 КПК, Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

___________________                    _______________________                  ________________________

ОСОБА_1                          ОСОБА_2                          ОСОБА_3