Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 569/11868/17

провадження № 51-6704км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого            ОСОБА_1 ,

суддів:                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5

розглянув  у  відкритому  судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року у кримінальному провадженні,   внесеному    до    Єдиного    реєстру    досудових    розслідувань    за   № 12017180010003478 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1 , раніше судимий за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2016 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 22 червня 2016 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишено у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.72 КК України ОСОБА_7 зараховано в строк відбутого покарання строк його попереднього ув`язнення з 25 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цим же вироком за ч.3 ст.185 КК України засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якого не оскаржені у касаційному порядку.

Також судом прийняте рішення щодо цивільного позову ОСОБА_9 , розподілу процесуальних витрат та долі речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він в ніч з 24 на 25 травня 2017 року, діючи повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_8 , з метою викрадення чужого майна, проник через вікно до квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав належну ОСОБА_10  побутову техніку та інші речі на загальну суму 23 650 грн., чим спричинив потерпілому збитки у зазначеному розмірі.

Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 22 лютого 2018 року вирок місцевого суду залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про неправильне застосування місцевим судом положень ч.5 ст.72 КК України при зарахуванні засудженому ОСОБА_7 у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили, що залишив поза увагою суд апеляційної інстанції.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 вважав, що ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника – без задоволення. При цьому прокурор послався на ту обставину, що порушене захисником у касаційній скарзі питання вже вирішене судом під час виконання вироку.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, а також вид та розмір призначеного йому покарання не оскаржуються.

Стосовно доводів захисника ОСОБА_6 про необхідність скасування ухвали апеляційного суду, якою залишено без змін вирок суду першої інстанції, зокрема в частині визначення строку попереднього ув`язнення ОСОБА_7 , який підлягає зарахуванню у строк покарання відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-ІІІ від 26 листопада 2015 року, слід зазначити таке.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 5 листопада 2018 року за клопотанням засудженого ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-ІІІ від 26 листопада 2015 року йому зараховано в строк покарання, призначеного вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 листопада 2017 року, строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 22 лютого 2018 року.

Отже, порушення апеляційним судом норм закону України про кримінальну відповідальність при постановленні оскарженої ухвали, на яке посилався захисник, було усунуто у повному обсязі судом під час виконання вироку.

Враховуючи такі обставини, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду відсутні.

Керуючись статтями  434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова   Верховного   Суду   набирає   законної   сили   з   моменту   проголошення,   є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_11                                         ОСОБА_2                                   ОСОБА_3