Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 629/1212/15-к

Провадження № 51-7646 км 18

Верховний   Суд   колегією   суддів  Першої   судової   палати

Касаційного   кримінального   суду   у   складі:

головуючого судді                                           ОСОБА_1 ,

суддів:                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання                   ОСОБА_4 ,

прокурора                                                ОСОБА_5 ,

захисника                                                 ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2018 року стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Харків, який мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 вересня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за:

- ч. 1 ст. 185 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч. 2 ст. 307 КК України – до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією особистого майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією особистого майна.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2018 року вирок суду першої інстанції змінено, виключено з його мотивувальної частини посилання на протокол за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу аудіо-відеоконтролю особи як на допустимий доказ.

За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, 29 січня 2015 року о 12.57 ОСОБА_8 , знаходячись на мікрорайоні 4 у м. Лозова Харківської області, повторно незаконно збув ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0220 г, який зберігав при собі.

10 січня 2015 року ОСОБА_8 близько 02.00, знаходячись на АДРЕСА_2 , таємно викрав 4 металевих корита, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 138 грн.

15 січня 2015 року близько 08.00 ОСОБА_8 , знаходячись на АДРЕСА_2 , проник до складського приміщення та таємно викрав п`ять мішків фуражного вівсу, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 375 грн.

16 січня 2015 року близько 09.00 ОСОБА_8 , знаходячись на АДРЕСА_2 , повторно проник до складського приміщення та таємно викрав шість мішків фуражного вівсу, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 450 грн.

Крім того, 18 січня 2015 року ОСОБА_8 близько 09.00, знаходячись на АДРЕСА_2 , проник до складського приміщення, звідки намагався таємно викрасти п`ять мішків фуражного вівсу, належного ОСОБА_11 , однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг, оскільки був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він 08 січня 2015 року о 12.24, знаходячись на вул. Червонопартизанській у м. Лозова Харківської області, незаконно збув ОСОБА_9 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,0173 г, який зберігав при собі.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_8 , не погоджуючись із постановленим щодо нього рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та його особі, просить ухвалу скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що:

- за інкримінованими йому епізодами збуту наркотичних засобів дії працівників поліції носили провокативний характер;

- стороною обвинувачення не надано достатніх доказів збуту чи наміру збувати наркотичні засоби іншим особам, крім ОСОБА_9 , яка до того ж не була безпосередньо допитана у судовому засіданні;

- слідчі дії проводились з порушенням вимог кримінального процесуального закону;

- суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував усіх пом`якшуючих обставин, зокрема, визнання вини ОСОБА_8 в частині вчинення крадіжок і відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_11 ;

- апеляційний суд формально розглянув його та захисника апеляційні скарги, не перевірив викладених у них доводів, при цьому обмежився загальними фразами та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав касаційну скаргу засудженого, просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив залишити без зміни постановлену стосовно ОСОБА_8 ухвалу апеляційного суду.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 КК України в касаційному порядку не оспорюються.

Щодо наведених у касаційній скарзі доводів засудженого ОСОБА_8 у частині обвинувачення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та його особі, то вони не заслуговують на увагу.

Згідно зі статтею 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався.

Судом встановлено, що перегляд вироку судом апеляційної інстанції за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника здійснювався з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України.

Як убачається з матеріалів провадження, переглядаючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 у частині невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, апеляційний суд у своєму рішенні навів докладні мотиви його прийняття і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого за епізодом від 29 січня 2015 року.

Доводи засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_6 щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону України та невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, були перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи їхні апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, зазначивши в ухвалі підстави, через які визнав їх частково слушними та обґрунтовано виключив з вироку посилання на протокол за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу аудіо-відеоконтролю особи як на допустимий доказ .

При цьому суд апеляційної інстанції підтвердив правильність висновків суду першої інстанції, який здійснив ретельне дослідження доказів і надав ґрунтовну оцінку доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає його достатньо вмотивованим.

Крім того, таке рішення апеляційного суду в повній мірі узгоджується з висновком ЄСПЛ, викладеним, зокрема, в рішенні "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27 вересня 2001 року (пункт 32), про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді в судовому рішенні на всі доводи, висловлені сторонами; крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, наявність обставини, що пом`якшує покарання, - хронічне захворювання та наявність обставини, що обтяжує покарання – рецидив злочинів, а також дані про його особу, тобто суд дотримався вимог статей 65-67, 70 КК України.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвала суду апеляційної інстанції в цілому відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказував засуджений, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 16 січня 2018 року стосовно нього – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                             ОСОБА_3