Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 574/363/17-к

провадження № 51-7611км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                   ОСОБА_1 ,

суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового

засідання                                         ОСОБА_4 ,

прокурора                                        ОСОБА_5 ,

засудженого                                   ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника                                        ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 5 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13 квітня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за пунктами 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.  4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194, ч. 3 ст. 357 КК України до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. За цим же вироком засуджено ОСОБА_8

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 5 жовтня 2017  року залишив без задоволення заяви засудженого ОСОБА_6 від  31  грудня 2014 року, 17 березня та 10 травня 2017 року про перегляд за  нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року.

Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 13 квітня 2018 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу місцевого суду від 5 жовтня 2017 року – без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції. На  обґрунтування свого прохання зазначає, що розгляд його заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами проведено незаконним складом суду – на його думку, суддя ОСОБА_9 та присяжна ОСОБА_10 раніше брали участь у цьому кримінальному провадженні. Зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку, що його заява про перегляд вироку суду щодо нього за нововиявленими обставинами не містить посилання на  нововиявлені обставини, передбачені ст.  459 КПК України.

Засуджений ОСОБА_6 подав до суду доповнення до касаційної скарги, в  яких посилається на неправильне застосування до нього положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_7 і засуджений ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу. При цьому засуджений наголосив, що суддя ОСОБА_11 також не міг приймати участі під час розгляду його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року.

Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є  рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Залишаючи без задоволення заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за  нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, вказаних вимог закону суд дотримався.

Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються, зокрема: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає, щоб рішення не ставилось під сумнів, коли суди остаточно вирішили питання. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень, тобто жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

У заявах про перегляд вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_6 послався на те, що: досудове слідство було проведено однобічно; при розгляді кримінальної справи щодо нього суду не були відомі декілька обставин, які мають значення для встановлення істини, та особи винні у вчиненні злочину; органами досудового слідства було порушено його право на захист; під час судового розгляду також не було враховано обставини, що мали значення для постановлення правильного рішення.

Як убачається з матеріалів провадження за заявою ОСОБА_6 та з ухвали Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 5 жовтня 2017 року, наведені засудженим ОСОБА_6 у заявах про перегляд за нововиявленими обставинами вироку місцевого суду, дані щодо неможливості вчинити злочини, за які його засуджено, внаслідок незадовільного стану здоров`я та щодо порушення права на захист були відомі під час розгляду зазначеної кримінальної справи Апеляційним судом Сумської області.

При цьому суд дійшов правильного висновку, що обставини, на які ОСОБА_6 посилається як на підставу перегляду вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року, не є нововиявленими з урахуванням положень ч. 2 ст. 459 КПК України.

Доводи засудженого ОСОБА_6 про незаконний склад суду були предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який зазначив, що ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 квітня 2017 року за заявами засудженого ОСОБА_6 було прийнято у складі суддів, зокрема суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та присяжної ОСОБА_10 , в іншому кримінальному провадженні за іншими заявами засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року за нововиявленими обставинами, а тому обставини, які б відповідно до статей 75, 76 КПК України унеможливлювали їх участь у розгляді цього провадження, відсутні.

Не зазначено обставин, які б унеможливлювали участь цих суддів та присяжної у  кримінальному провадженні, і в касаційній скарзі засудженого.

З таким висновком погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 15 грудня 2004 року щодо нього в порядку глави 34 КПК України, не встановивши обставин на підтвердження доводів засудженого, які б відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України можна було визнати нововиявленими, суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви без задоволення.

Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за  результатами перегляду ухвали місцевого суду від 5 жовтня 2017 року відповідно до вимог ст. 419 КПК України надав належну оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_6 , та правильно відмовив у її задоволенні.

Доводи засудженого про неправильне застосування до нього положень ч. 5 ст. 72 КК України не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції, оскільки під час розгляду заяви ОСОБА_6 про перегляд вироку апеляційного суду щодо нього за нововиявленими обставинами це питання не вирішувалося.

При цьому, ОСОБА_6 не позбавлений права звернутися з відповідною заявою в порядку виконання судових рішень.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 5 жовтня 2017  року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13 квітня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та  оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                        ОСОБА_2                            ОСОБА_3