Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 278/3178/17

провадження № 51-8840 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                               ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                             ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 , засудженого та потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2018 року стосовно

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2018 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2018 року, ОСОБА_9 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

За вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він 30 жовтня 2017 року, керуючи технічно справним автомобілем "MERCEDES-BENZ", державний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_10 , та рухаючись по правій смузі руху проїзної частини під`їзної дороги 2 км+120 м, що в с. Іванівка Житомирського району Житомирської області, до м. Житомира зі сторони автодороги сполучення Київ-Чоп, в порушення вимог пунктів 2.3 "б", 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, при виникненні небезпеки для руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і стану транспортного засобу не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення із автобусом "РУТА СПВ 17", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "MERCEDES-BENZ" ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, пасажири автобуса "РУТА СПВ 17" ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційних скарг учасників провадження щодо можливості застосування стосовно ОСОБА_9 положення ст. 75 КК України, не врахував усіх обставин, що пом`якшують покарання, зокрема, добровільного відшкодування шкоди усім потерпілим, та їхніх позицій щодо міри покарання. Посилається на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Засуджений ОСОБА_9 та потерпіла ОСОБА_8 у касаційних скаргах, доводи яких є аналогічними доводам касаційних скарг захисника, просять змінити судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, застосувавши положення ст. 75 КК України.

Потерпілий ОСОБА_7 у касаційній скарзі, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги захисника, просить скасувати постановлені стосовно ОСОБА_9 судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти касаційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі доказами, та дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Цих вимог закону суд апеляційної інстанції під час апеляційного провадження не дотримався.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор, захисник, обвинувачений та потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , не погоджуючись із вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2018 року, подали апеляційні скарги.

У поданих апеляційних скаргах усі учасники провадження вказували на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального провадження та особі ОСОБА_9 внаслідок суворості, просили врахувати дані про особу обвинуваченого, а також усі обставини, що пом`якшують покарання, зокрема, визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди потерпілим, їх позицію щодо міри покарання, та застосувати положення ст. 75 КК України,звільнивши ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Однак, колегія суду апеляційної інстанції, зазначивши зміст апеляційних скарг учасників процесу, належним чином їхніх доводів не перевірила, не навела переконливих мотивів для їх спростування та не зазначила підстав, через які залишила їх без задоволення.

Крім того, суд апеляційної інстанції взагалі не обґрунтував свого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_9 положень ст. 75 КК України.

Наведене свідчить про те, що ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_9 не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції повинен врахувати викладене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційних скаргах, і ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити, касаційні скарги засудженого та потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 08 серпня 2018 року стосовно ОСОБА_9 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                             ОСОБА_3