Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

11 квітня 2019 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча                                                  ОСОБА_1 ,

судді:                                                ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор                                         ОСОБА_5 ,

захисник                                          ОСОБА_6 ,

розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270100000013,

стосовноОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ст. 185 ч. 3; ст. 115 ч. 1, ст. 15 ч. 2 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

1. Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

Захисник у касаційній скарзі виклав вимогу до суду касаційної інстанції про зміну ухвали апеляційного суду відносно засудженого ОСОБА_7 у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням судом положень ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 № 838-VIII) щодо зарахування у строк відбування покарання строку попереднього ув`язнення із 25 січня 2016 року до 13 липня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Засуджений у касаційній скарзі виклав вимогу до касаційного суду про зміну ухвали апеляційного суду з аналогічних підстав, викладених у касаційній скарзі його захисника ОСОБА_6 .

2. Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року ОСОБА_7 засуджено: за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ст. 115 ч. 1, ст. 15 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.

Зараховано у строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення за період з 25 січня 2016 року до 26 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Також задоволено цивільний позов, вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат.

2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 квітня 2018 року відносно ОСОБА_7 в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання змінено. На підставі ст. 72 ч. 5 КК України зараховано засудженому ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за період з 25 січня 2016 року до 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до 13 липня 2018 року – з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

У решті вирок суду залишено без зміни.

2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21 січня 2016 року приблизно о 22-ій годині ОСОБА_7 проник на територію ферми СТОВ "Дружба Нова", що розташована на вул. Л. Толстого у смт Варва Чернігівської області, та через вхідні двері, що не були зачиненими на замикаючий пристрій, зайшов до будинку № 42/1, перебуваючи в якому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив сварку з ОСОБА_8 , під час якої завдав останньому два удари кулаком по голові. Після чого, схопив сокиру, яка була на місці вчинення злочину та, маючи умисел, направлений на умисне заподіяння смерті ОСОБА_8 , завдав нею шість ударів в різні частини голови ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_8 втратив свідомість та впавши на землю, перестав подавати ознаки життя. Вважаючи, що він виконав всі дії для умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 та що останній помер, ОСОБА_7 перестав наносити удари сокирою.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, що згідно з висновком експерта від 29 березня 2016 року № 138 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Однак, ОСОБА_7 не довів злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_8 до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 залишився живим.

Вказані дії кваліфіковані судом за ст. 115 ч. 1, ст. 15 ч. 2 КК України.

Крім того, 21 січня 2016 року після 22-ї години ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), шляхом відкриття вхідних дверей, що на момент вчинення злочину не були замкненими, проник до будинку АДРЕСА_1 , розташованого на території ферми СТОВ "Дружба Нова", звідки таємно викрав мобільний телефон, вартістю 938,84 грн та грошові кошти в сумі 1 500 грн, що належали потерпілому ОСОБА_8 . Всього ОСОБА_7 викрав чужого майна на загальну суму 2 438,84 грн, з яким з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Вказані дії кваліфіковані судом за ст. 185 ч. 3 КК України.

3. Доводи інших учасників судового провадження

Захисник у судовому засіданні підтримав доводи, викладені ним та засудженим ОСОБА_7 у поданих касаційних скаргах, просив ухвалу апеляційного суду змінити в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.

Прокурор у засіданні касаційного суду заперечувала проти доводів касаційних скарг засудженого та його захисника, вважає, що правильність застосування положень ст. 72 ч. 5 КК України має вирішуватися у порядку виконання вироку.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України

4.1.1 Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення (чинна, в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII)

Частина 5. Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

4.1.2 Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII)

Частина 5. Зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

4.2.2 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 3. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж касаційного розгляду

Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених  ст. 185 ч. 3; ст. 115 ч. 1, ст. 15 ч. 2 КК України, як і кваліфікація дій за вказаним законом у касаційних скаргах не оспорюються.

Розгляд касаційних скарг Суд здійснює в частині дотримання апеляційним судом правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність щодо застосування положень ст. 72 ч. 5 КК України.

5.2 Щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону

Суд погоджується з доводами касаційних скарг засудженого та його захисника про необхідність зміни ухвали апеляційного суду відносно засудженого ОСОБА_7 , якою вирок суду першої інстанції в частині застосування до останнього положення ст. 72 ч. 5 КК України змінено, що входить до повноважень суду касаційної інстанції у цьому випадку.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2018 року було зроблено правовий висновок щодо застосування вказаних положень кримінального закону, з яким погоджується колегія суддів.

Відповідно до зазначеного правового висновку зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч. 2 ст. 4 КК України, який впливає на становище особи за ст. 5 КК України (поліпшує або погіршує його); Закон України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки передбачає коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;

Закон України від 21 червня 2017 року № 2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст. 5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі; вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у частинах 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 вчинено злочини 21 січня 2016 року, тобто під час дії статті 72 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII щодо зарахування у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі [4.1.2].

Окрім врахування дати вчинення злочинів ОСОБА_7 до 20 червня 2017 року включно, Суд бере до уваги й продовження застосування до нього заходів попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, тобто під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягають положення ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону № 838-VIII, які мають переживаючу (ультраактивну) дію.

Отже, ОСОБА_7 у строк відбування покарання з огляду на положення ст. 5 КК України щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує правове становище особи, має бути зарахований строк попереднього ув`язнення з 25 січня 2016 року до 13 липня 2018 року включно (день набрання вироком законної сили) з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Таким чином, ухвала Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року відносно засудженого ОСОБА_7 підлягає зміні в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання на підставі положень ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційні скарги засудженого та захисника ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 липня 2018 року стосовно засудженого ОСОБА_7 змінити в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання.

На підставі ст. 72 ч. 5 КК України (в редакції закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 25 січня 2016 року до 13 липня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У решті вказану ухвалу апеляційного суду відносно ОСОБА_7 залишити без зміни.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                                   ОСОБА_3