Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 589/4170/17

провадження № 51-10062 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                               ОСОБА_1 ,

суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря

судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурора                             ОСОБА_5 ,

засудженого                          ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 вересня 2018 року про повернення апеляційної скарги на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2018 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2018 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

ОСОБА_6 , не погоджуючись із даним вироком суду першої інстанції, 18 червня 2018 року подав апеляційну скаргу.

03 липня 2018 року ухвалою судді Апеляційного суду Сумської області повернуто ОСОБА_6 подану ним апеляційну скаргу через пропущення строку на апеляційне оскарження без поважних причин та відсутність клопотання про його поновлення.

27 липня 2018 року ОСОБА_6 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції.

Апеляційний суд Сумської області ухвалою від 07 вересня 2018 року повернув ОСОБА_6 зазначену апеляційну скаргу через пропущення строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, оскільки строк ним пропущено із поважних причин, бо він дізнався про прийняте судом рішення лише 30 травня 2018 року.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України визначено, що апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їх проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області було ухвалено та проголошено 31 січня 2018 року.

Згідно зі звукозаписом судового засідання від 31 січня 2018 року, в якому був присутній обвинувачений ОСОБА_6 , головуючий, видаляючись до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, зазначив про приблизний час його проголошення цього ж дня о 15 годині. Після виходу з нарадчої кімнати о 15 годині суд проголосив вирок, роз`яснив його зміст, порядок і строк оскарження.

Мотивуючи причини пропуску вказаного строку, засуджений вказував на те, що дізнався про прийняте судом рішення лише 30 травня 2018 року під час його затримання. Разом із тим, ОСОБА_6 підтвердив ту обставину, що був присутній у судовому засіданні 31 січня 2018 року і знав про вихід суду до нарадчої кімнати для постановлення вироку.

Також ОСОБА_6 протягом строку апеляційного оскарження вироку не перебував під вартою.

З огляду на викладене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджений, маючи можливість упродовж передбаченого законом строку реалізувати своє право на апеляційне оскарження вироку, цього не зробив, а причини пропуску строку, на які він указує, не є поважними.

Таким чином, 07 вересня 2018 року суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку від 31 січня 2018 року, діяв відповідно до приписів статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України у їх взаємозв`язку.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Ураховуючи вищезазначене касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 07 вересня 2018 року про повернення апеляційної скарги на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 31 січня 2018 року – без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                            ОСОБА_2                             ОСОБА_3