Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19  березня 2019 року

м. Київ

справа № 753/19704/16-к

провадження № 51–1924км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                               ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

засудженого                                            ОСОБА_5 ,

захисника                                                 ОСОБА_6 ,

представника потерпілого –адвоката  ОСОБА_7 ,

прокурора   ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 , який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційногосуду міста Києва від 4 жовтня 2017 року у кримінальному провадженні№12015100020011692за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ахсу Республіки Азербайджан та жителя м. Києва,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 1 серпня 2017 року             ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК,та засуджено до покарання у виді обмеження волі на  строк 4 роки.

Вирішено питання про процесуальні витратий речові докази.

Суд установив, що ОСОБА_5 12 грудня 2015 року близько 09:00 перебуваючи на території гаражного кооперативу "Славутич`на вул. Затишній, 7бу м. Києві, будучиу стані алкогольного сп`яніння, з гаражного боксу, який орендує та використовує для ремонту автомобілів, без дозволуФайаязиМоггадамаФуманіАраша, власника автомобіля "FordFiesta" (д.н.з. НОМЕР_1 ), який ремонтував за домовленістю з останнім,з метою заволодіння транспортним засобом за допомогою ключа запалення запустив його двигунта виїхав із території гаражних боксів у невідомому напрямку.

О 09:21 цього ж дняпід час руху при проїзді перехрестя вулиць Харківське Шосе та Здолбунівської в м. ОСОБА_11 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду,внаслідок якої автомобіль "FordFiesta" було пошкоджено, а потерпілому ОСОБА_12 завдано матеріальноїшкоди на суму 46 339,52грн.

При перегляді справи 4 жовтня2017 року Апеляційний суд м. Києва в порядку ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) змінив вирок місцевого суду, ОСОБА_13 призначене покарання до штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить20400 грн.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Укасаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого черезм`якість.

На думку прокурора, за встановлених судом обставин та даних про особу ОСОБА_14 , який скоїв злочин у стані алкогольного сп`яніння,своєї вини у вчиненому не визнав,не відшкодував потерпілому заподіяної шкоди та за місцем проживання характеризується посередньо,його виправлення є можливим лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому прокурор вважає, що ухвала апеляційного судуза змістом не відповідає вимогам статей 370, 374, 419 КПК.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор та представник потерпілого – адвокат ОСОБА_7 касаційну скаргу підтримали, просили скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.

Засуджений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду – без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, поясненнясторін,перевіривши матеріали кримінального провадження, обговорившинаведенідоводи,колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до статей50,65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправленнята попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності й даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Як убачається з матеріалів провадження, вказаних вимог закону апеляційний суд дотримався.

Санкція ч. 1 ст. 289 КК за вчинений злочин передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п`яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

При перевірці вироку місцевого суду за апеляційною скаргою ОСОБА_15 апеляційний суд у своєму рішенні правильно звернув увагу на те, що суд першої інстанції призначаючи засудженому покарання у виді обмеження волі, не вказав, які ж саме дані про особу засудженого з урахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, свідчать про те, що його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів неможливе без призначення йому іншого, більш м`якого покарання.

Повною мірою врахувавши всіобставини, в тому числі й ті, на які прокурор посилається у касаційній скарзі,апеляційний суд визнав за можливе ОСОБА_16 покарання призначене судом першої інстанції та визначити йогоувиді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За висновком апеляційного суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого й попередження вчинення ним нових злочинів.

Таким чином, при вирішенні питання щодо покарання, яке має бути ОСОБА_17 за вчинений ним злочин, апеляційний суд дотримався приписів статей 50та65 КК.Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через м`якістьколегія суддівне вбачає.

Ухвала апеляційного суду є належним чином умотивованою та обґрунтованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419КПК.

Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою зміну чи скасування судового рішення, під час розгляду кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441та п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу  прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 4 жовтня 2017 року щодо МаммедоваЕлнураСабіраогли– без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                ОСОБА_3