Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2019 року

м. Київ

справа  №  718/1312/17

провадження № 51-4786км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                                           ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,

прокурораПономарьовоїМ. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 6 лютого 2018 року в частині вирішення цивільного позовув кримінальному провадженні № 12017260090000030 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кельменців Чернівецької області та жителя м. Чернівців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і   ч. 2 ст. 185Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 7 грудня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

За частиною 2 ст. 185 КК ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

У задоволенні цивільного позову ТзОВ "Орієнтир" до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди відмовлено.

Вирішено питання про речові докази.

За цим вироком також засуджено ОСОБА_7 , судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржено.

Як установив суд, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 28 січня 2017 року близько 17:00, за попередньою змовою між собою, на території ТзОВ "Орієнтир" в с. Юрківці Заставнівського району Чернівецької областірозрізали газовим різаком дві частини металевої ємності, розміром 2,5?1 м, всього 200 кг, вартістю 3100 грн, які намагалисятаємно викрасти та вивезти з території заводу на автомобілі "Фольксваген Т-4" (д.н.з. НОМЕР_1 ) під керуванням ОСОБА_6 , однак не довели свого наміру до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки були викриті та затримані працівниками поліції.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачувалисяв тому, що вони в кінці грудня 2016 року, діючи за попередньою змовою, з території ТзОВ "Орієнтир" таємно викрали частину металевого резервуару ємністю 400 м3, вартістю 23 400 грн, а в середині січня 2017 року з території цього ж підприємства повторно таємно викрали частину металевого резервуару ємністю 400 м3, вартістю 32 000 грн.

За обвинуваченням у таємному викраденні чужого майна за цими епізодамисуд ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Переглядаючи справу6 лютого 2018 року,Апеляційний суд Чернівецької області вирок районного суду в частині виправдання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за епізодами крадіжок,вчинених у кінці грудня 2016 року та в середині січня 2017 року,скасував і ухвалив новий вирок, за якимвизнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК,та призначив йому  покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки іна підставі ст. 75 КК  звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік  з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Згідно з цим же вироком апеляційний суд визнав ОСОБА_7 винуватиму вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК, за який призначив йому  покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, і на підставі ст. 75 КК  звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК, та на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2016 році" звільнив від призначеного покарання.

Також апеляційний суд задовольнив цивільний позов ТзОВ "Орієнтир" та стягнув солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь вказаного підприємства 53000 грн у відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

У решті вирок районного суду залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_6 у частині вирішення цивільного позову та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Захисник вважає, що апеляційний суд неправильно встановив вартість викраденого майна та, відповідно,розмір шкоди, заподіяної злочином, а тому, на його думку, прийняв неправильне рішення в частині вирішення цивільного позову ТзОВ "Орієнтир".

Також захисник вважає, що апеляційний суд не врахував, що на відшкодування заподіяної шкоди ОСОБА_6 сплатив вказаному підприємству 5000 грн і ця сума відповідає вартості 1т лому металу, який він викрав.

Позиція учасників судового провадження

Прокурору судовому засіданнівисловилася проти задоволення касаційної скарги та просила залишити вирок апеляційного суду без зміни.

Інші учасники були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді касаційної інстанції та в судове засідання не прибули.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень щодо невідповідності висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Переглядаючи справу, Суд виходить з фактичних обставин, установлених у вироку.

У касаційній скарзі захисник, не оскаржуючи висновків апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 15 і ч. 2 ст. 185 КК, не погоджується із сумою цивільного позову, задоволеного апеляційним судом на користь ТзОВ "Орієнтир".

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, згідно із ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

За змістом ч. 1 ст. 129 КПКсуд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов укримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані,до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Такі засади, до яких належить і законність, закріплено у статтях 7, 9 КПК. Водночас за правилами ч. 6 ст. 9 вказаного Кодексу у випадках, коли його положення не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади, визначені в ч. 1 ст. 7 КПК.

Загальними вимогами цивільного процесуального права передбачено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

При вирішенні цивільного позову ТзОВ "Орієнтир" у справі апеляційний суд дотримався цих вимог закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирішуючи цивільний позов,апеляційний суд врахував: показаннядиректора ТзОВ "Орієнтир" –   потерпілого ОСОБА_9 в суді першої інстанціїпро те, що в грудні 2016 року та січні 2017 року з території підприємства невідомими особами було викрадено два металеві резервуари загальноювартістю 58500 грн; заяви ОСОБА_9 до правоохоронних органів про вчинення крадіжок двох резервуарів вартістю 23400 та 32000 грн, які зазначені в інвентаризаційному описі (т. 1, а. с. 68, 90), довідки ТзОВ "Орієнтир" про вартість пошкоджених і викрадених резервуарів(т. 1, а. с. 215, 216).

Будь-яких даних на спростування встановленої вартості металевих резервуарів сторона захисту не надала, клопотань про проведення товарознавчої експертизи в судовому засіданні не заявляла.

За таких обставин на підставі даних,наявних у матеріалах кримінального провадження,апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про доведеність розміру матеріальної шкоди,заподіяної злочином ТзОВ "Орієнтир",у сумі53 000 грн.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на засади принципу змагальності сторін та свободув поданніними своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості в кримінальному процесі, колегія суддів вважає, що вирок апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову відповідає вимогам ст. 370 КПК та є належно обґрунтованим і вмотивованим.

Наведені у касаційній скарзі захисника доводи не спростовують правильностівисновків суду апеляційної інстанції, викладених воспорюваному судовому рішенні,та не ставлять під сумнів його законність.

При перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального права чи істотних порушень норм процесуального права, які би були підставами для зміни або скасування  судового рішення, а тому підстав для задоволення касаційної скаргизахисникаколегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441 КПК,Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення,а вирок Апеляційного суду Чернівецької області від 6 лютого 2018 року ОСОБА_10 та            ОСОБА_7 – без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1        ОСОБА_2 ОСОБА_3