Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 229/2360/14

провадження № 51-4469 км 18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                  ОСОБА_1 ,

суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання                       ОСОБА_4 ,

прокурора                                       ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050260001030 та 12014050260000593, за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Хмельницький Свердловського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі – КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Дружківський міський суд Донецької області вироком від 19 серпня 2017 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, і на підставі ст. 49 КК звільнив його від призначеного покарання.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 17 січня 2018 року залишив без змін вирок суду першої інстанції, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

За вироком ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи начальником КП "Управління капітального будівництва" Дружківської міської ради, тобто службовою особою, за обставин, детально викладених у вироку, 25 грудня 2013 року при проведенні огляду та оцінки обсягів, якості фактично виконаних ПП "Восток-Строймонтаж" будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту   об`єктів на вул. Кузнечна, 35, вул. Суворова, 10 та вул. Огородна, 66у м. Дружківка їх відповідності проектно-кошторисній документації з фактичним виходом на вказані об`єкти умисно вніс до офіційних документів – відповідних актів № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року ф.КБ-2в від 25 грудня 2013 року на підтвердження фактично виконаних зазначеним підприємством робіт за договорами № 3/к, № 8/к та № 10/к від 18 грудня 2013 року завідомо неправдиві відомості  про те, що він перевірив указану в цих документах інформацію.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить вимогу про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, оскільки, на його думку, ОСОБА_7 не є суб`єктом цього злочину, а також відсутня його об`єктивна сторона. Захисник зазначає, що апеляційний суд належним чином не дослідив його доводи в апеляційній скарзі, не врахував та не спростував їх. Крім цього, вважає, що, залишивши вирок місцевого суду без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення, апеляційний суд свого рішення належним чином не обґрунтував і не мотивував.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор зазначав про необхідність часткового задоволення касаційної скарги захисника та зміни оскаржених судових рішень, посилаючись на необхідність зазначення у цих судових рішеннях редакції ч. 1 ст. 366 КК, за якою кваліфіковано дії засудженого.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

В результаті перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину та про кваліфікацію його дій за цією нормою кримінального закону суди зробили на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, що у судових рішеннях докладно мотивовано.

При цьому суд під час прийняття відповідного процесуального рішення згідно з положеннями ст. 94 КПК за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Зокрема, винуватість засудженого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, підтверджується:

- даними розпорядження міського голови Дружківської міської ради від 14 червня 2010 року № 55к (відповідно до якого ОСОБА_7 призначено на посаду начальника КП "Управління капітального будівництва" Дружківської міської ради);

- даними посадової інструкції начальника КП "Управління капітального будівництва" Дружківської міської ради (зокрема, згідно з ч. 2 цієї інструкції на начальника Управління покладені завдання щодо реалізації державної політики комплексного розвитку капітального будівництва, розподілу обсягів капітальних вкладень і повного освоєння коштів, виділених з державного та місцевого бюджету та введення в дію об`єктів будівництва, участі в розробці проектів програм економічного і соціального розвитку міста, цільових програм, спрямованих на підвищення рівня життя та добробуту мешканців міста, його благоустрій, охорону навколишнього середовища. Начальник Управління затверджує кошторисну документацію, розпоряджається коштами в межах кошторису, укладає договори з підрядниками на виконання робіт, проводить тендера на виконання робіт і оформляє документацію щодо їх проведення тощо);

- даними рішення виконавчого комітету Дружківської міської ради від 18 грудня 2013 року № 721;

- даними договорів № 26, № 31 і № 32 від 05 грудня 2013 року (укладених між КП  "Управління капітального будівництва" Дружківської міської ради, в особі його начальника ОСОБА_7 , надалі "Виконавець", та Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_8 , надалі "Замовник", згідно з якими "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає до виконання роботи по здійсненню технічного нагляду за капітальним ремонтом житлових будинків на вул. Кузнечна, 35, вул. Суворова, 10 та вул. Огородна, 66 у м. Дружківка, відповідно);

- даними договорів № 3/к, № 8/к та № 10/к від 18 грудня 2013 року (укладених між Дружківською міською радою, в особі міського голови ОСОБА_9 ("Замовник"), ПП "Восток-Строймонтаж", в особі його директора ОСОБА_10 ("Підрядник"), Управлінням соціального захисту населення Дружківської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_8 ("Розпорядник коштів"), щодо капітального ремонту житлових будинків на вул. Кузнечна, 35, вул. Суворова, 10 та вул. Огородна, 66 у м. Дружківка, відповідно);

- даними актів № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року ф.КБ-2в від 25 грудня 2013 року;

- даними протоколів огляду місця події;

- даними висновків судових будівельно-технічних експертиз тощо.

У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви в їх достовірності. Всі докази, якими суд обґрунтував обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо їх допустимості, достовірності й достатності.

З огляду на викладене за встановлених фактичних обставин кваліфікація діяння ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366 КК (в редакції закону, яка була чинною на момент вчинення злочину) є правильною.

Призначене ОСОБА_7 покарання, на думку колегії суддівкасаційного суду, відповідає вимогам статей 50, 65 КК. Суд правильно звільнив ОСОБА_7 від призначеного йому покарання на підставі ст. 49 КК.

Апеляційний суд переглянув вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 і постановив мотивовану ухвалу, якою залишив цю скаргу без задоволення, а вирок - без змін. При цьому доводи в апеляційній скарзі захисника, зокрема й ті, на які він посилається в касаційній скарзі, були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано їх спростував.

Зокрема, урахувавши, що ОСОБА_7 відповідно до посадової інструкції був наділений повноваженнями щодо виконання адміністративно-господарчих та організаційно-розпорядчих обов`язків,а томув розумінні ст. 18 КК був службовою особою, апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що засуджений був суб`єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

Також суд апеляційної інстанції, спростувавши доводи в апеляційній скарзі захисника, обґрунтовано зазначив, що об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_7 злочину полягала у внесенні ним завідомо неправдивих даних до офіційного документу, а саме у внесенні до актів № б/н приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року ф.КБ-2в від 25 грудня 2013 року завідомо неправдивих відомостей щодо перевірки вказаної в цих документах інформації, і вчинення цих дійОСОБА_7 було доведено зібраними у справі доказами.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та повною мірою відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Оскільки закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, а істотних порушень вимог кримінального процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій у кримінальному провадженні не виявлено, тому законних підстав для скасування постановлених щодо засудженого ОСОБА_7 судових рішень за доводами, наведеними у касаційній скарзі його захисника, Верховний Суд не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 437, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 19 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 січня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                        ОСОБА_2                            ОСОБА_3