Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

провадження № 51-1280 ск 19

Суддя Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 розглянувши касаційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 384 КПК України 1960 року касаційну скаргу на судові рішення, зазначені в ч. 2 ст. 383 цього Кодексу, мають право подати цивільний відповідач або його представник – у частині, що стосується вирішення позову.

Згідно ст. 387 КПК України 1960 року зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу. Зокрема, у ній має зазначатися вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку або ухвали та доводи на її обґрунтування.

Зі змісту касаційної скарги цивільного відповідача та його представника вбачається, що вони не погоджуються з рішенням місцевого суду щодо цивільного позову. Проте, скаржники наводять мотиви та обґрунтування щодо неповноти судового розгляду справи, недоведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, недопустимості доказів, порушення права обвинуваченого на захист, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 384 КПК України 1960 року не входить до предмета оскарження саме цими учасниками процесу. Отже, зазначені доводи цивільного відповідача та його представника не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК України справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 384 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу XI (Перехідних положень) Кримінального процесуального кодексу України,

постановив:

Відмовити у витребуванні справи за касаційною скаргою цивільного відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 липня 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року щодо ОСОБА_4 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                                              ОСОБА_1